Російська опозиція: чи є шанси посунути Путіна та протистояти репресіям

8 березня 2020, 17:10
Читать новость на русском

У Росії на марші, присвяченому п'ятій річниці смерті опозиціонера Бориса Нємцова, вийшло 21,7 тисяч людей. Це вдвічі більше, ніж минулого року, та втричі більше, ніж у 2018. Проте, не дивлячись на збільшення кількості людей, чинити реальний тиск на владу протестувальники не можуть.

У якому стані наразі перебуває російський опозиційний рух та чи призведуть протести до якихось реальних наслідків? Про це – далі у статті.

Фото Росіяни встелили квітами міст, де вбили Нємцова

Чи є опозиція у Росії?

Опозиціонерів в Росії можна класифікувати на два види:

  • Системні
  • Позасистемні

Системна опозиція – партії у російському парламенті (ЛДПР, Яблуко, Справедлива Росія). Як правило, це дуже залежні або слабкі партії, аби зробити щось реальне на рівні законотворчості. Деякі з них навіть виконують дискредитуючу функцію, щоб перетворити опозицію в "балаган".

Позасистемна опозиція представлена ліберальними громадськими організаціями та фондами. Мають найбільший вплив "на вулицях". Саме позасистемні є рушійною силою мітингів, бо користуються широкою підтримкою молоді.

Після масових протестів на Болотній 2011 – 2013 років, коли на вулиці виходили сотні тисяч людей, влада почала "закручувати гайки" та поступово давити протестні настрої. Силовики затримували людей та лідерів протесту на узгоджених мітингах. В один момент протест захлинувся, активісти нічого не досягли.

На Болотній розділяють трьох головних "позасистемних" лідерів: Нємцов, Навальний та Удальцов. Через два роки після провалу протесту Нємцова вбили, Удальцова посадили за грати, а Навального залишили на свободі.


Протести на Болотній у 2013 році / Фото flickr

Тепер найвпливовішим позасистемним опозиціонером є глава Фонду боротьби з корупцією Олексій Навальний. Він найактивніше організовує мітинги та постійно потрапляє під арешт. Також доволі впливовою є "Лібертаріанська партія Росії", яка сама організовує акції протесту або підтримує акції Навального.

З 2013 року протестний потенціал помітно згас. Усе, на що наразі здатна російська позасистемна опозиція – це узгоджені із владою небагаточисельні мітинги. Порівняно з протестами на Болотній, протестний потенціал послабився у кілька разів. Усе це відбувається внаслідок тиску та подекуди знищення лідерів протесту.

Порівняно з сотнями тисяч по всій Росії у 2013 році, тепер на вулиці 12-мільйонної Москви в середньому може вийти 10-20 тисяч людей. Найбільша акція за останні кілька років була пів року тому проти фальсифікацій виборів у Московську міську думу. За даними організації "Білий лічильник", тоді на вулиці вийшло близько 60 тисяч людей.

Доля серії протестів проти фальсифікації виборів до Мосміськдуми ніяк не відрізнялась від акцій на Болотній. Вимоги мітингарів не були виконані, а наприкінці акції силовики затримали 1373 людини. Ба більше, почались жорсткі репресії щодо активістів.

Не дивлячись на тиск влади та поразку протестів, мітингарі все ж вигадали як вийти переможцями з ситуації. Активісти вигадали "розумне голосування". Це коли людина голосує за будь-якого опозиціонера, окрім "Єдиної Росії".

"Розумне голосування" спрацювало. Опозиціонерів у міській думі стало значно більше. Доходило навіть до абсурду – депутатом на одному з округів став технічний кандидат, якого виставила "Єдина Росія" задля відтягування голосів.

До слова: В Росії влаштували марш пам'яті Нємцова: фото, відео

Арешти та репресії

Після московських протестів влада дуже жорстко вирішила розправитись з протестувальниками. Почалась так звана Московська справа, яка включає в себе арешти багатьох активістів нібито за екстремістські заклики під час акцій протесту. За Павла Устинова, Владислава Синицю, Костянтина Котова, Єгора Жукова та багатьох інших активістів вступилися зірки естради та правозахисники.

До речі, активіст Костянтин Котов – не остання для України людина. Він систематично підтримував українських політв'язнів на акціях під СІЗО. Звільнений Олег Сенцов особисто закликав до його звільнення. Оскільки він був постійним учасником антипутінських мітингів, його затримали та тепер закидають порушення правил проведення публічних акцій.

Сильно вдарила російська влада і по Олексію Навальному. Мін'юст Росії оголосив Фонд боротьби з корупцією "іноземним агентом", заблокував усі рахунки та почав виписувати великі штрафи членам організації. Поліція навіть почала вимагати арештувати квартири членів ФБК.

Марш Нємцова

Щороку росіяни влаштовують марш, присвячений пам'яті опозиціонера Бориса Нємцова. Політика вбили 5 років тому в самому центрі Москви. Проте, людей на марші з кожним роком стає все більше.

Акцію використовують опозиційні сили, щоб вчергове нагадати владі про своє існування та заявити про свої вимоги. Активісти вважають, що цим продовжують справу Нємцова.

Хто такий Борис Нємцов та за що його вбили?Борис Нємцов – російський політик. Займав керівні посади за президента Єльцина. Він перебував в опозиції до Путіна та постійно його критикував. Підтримував Помаранчеву революцію в Україні та Євромайдан. Коли почалась війна на Донбасі, один з перших заявив про присутність російських військ в Україні.

Вбили Нємцова 27 лютого 2015 року на Москворецькому мосту – в самому центрі столиці чотирма пострілами в груди і серце. Примітно, що вбили політика напередодні його докладу "Путін.війна", де була інформація про вбитих на Донбасі російських військових.

Ситуацію у суспільстві підігріває зневажливе ставлення держави до справи вбивства опозиціонера. Поліція засудила за вбивство п'ятьох чеченців. Утім, російські та європейські правозахисні організації неодноразово вказували на грубі порушення у розслідуванні. Замовник вбивства досі не відомий.

Незадовго до річниці вбивства, у Мережу потрапили фотографії з колонії головного фігуранта – Заура Дадаєва, який отримав 20 років тюрми. На фото він бере участь у пишному застіллі та загалом непогано себе почуває.


Заур Дадаєв в іркутській Колонії / Фото Іслам Ірон

Президент Росії Володимир Путін пішов далі. У річницю вбивства Нємцова він нагородив за активну законотворчу діяльність сенатора від Чечні Сулеймана Геремеєва. Родич політика Руслан Геремеєв фігурував у справі вбивства Нємцова, проте вчасно втік з країни та залишився без вироку. Примітно, що за 10 років діяльності жоден законопроєкт Сулеймана Геремеєва не пройшов навіть до першого читання.

Активісти на марші Нємцова вважають такі дії президента демонстративним викликом опозиційному руху.

Нагородження родича можливого вбивці Нємцова у річницю вбивства – не випадковість, вважає експерт з центру структурної політології Лілія Брудницька.

Так у Кремлі прощаються з минулим. Путін готується до нового циклу. Всіх, хто мав причетність до справ, котрі у новому циклі влади мають бути забуті, "обробляють". Хто помирає, а хто отримує нагороди, – зазначила Брудницька в коментарі 24 каналу.

Так само такий крок може бути спробою тиску на Геремеєва. Зі слів експерта, нагородження привернуло увагу до Геремеєвих саме у зв'язку з убивством Нємцова, про що сенатор дуже хотів би забути. Таким чином Кремль демонструє, що все пам'ятає та може вдарити цим за будь-якого небажаного кроку Геремеєва.


Протест на проспекті Сахарова у Москві. 2019 рік / Фото з Вікіпедії

Окрім Московської справи, в Росії набула резонансу "дело Сети". Ця справа, у яких судять людей нібито за участь у терористичній спільноті. Примітно, що ані постраждалих, ані факту злочину у цій справі немає. Скандальним "дело Сети" стало після заяв фігурантів про тортури, які використовували щодо них силовики. Однак, суддя відкидав усі скарги. Хлопцям дали від 6 до 18 років ув'язнення.

Що далі?

Виникає питання: чому Навальний досі живий, а всі лідери думок гуляють на свободі, якщо в Росії працює така сильна репресивна машина? Насправді, все достатньо просто. Росії необхідно підтримувати опозиційні рухи, однак на контрольованому рівні.

Яскравим прикладом "контрольованої опозиції" є ліберальне радіо "Ехо Москвы", яке направді належить "Газпрому". Головний редактор Олексій Венедиктов навіть і не приховує, що його керівником є особисто Путін.

Путінська влада досягла проміжної мети – розколола позасистемну опозицію у 2013 році. Тепер вони залякують рушійну силу – молодь. Влада більш жорстко розправляється з активістами та поступово "закручує гайки" у вигляді різноманітних законів, які є прямим наступом на свободу слова. За будь-яке різке публічне висловлювання у бік влади чи навіть репост можна потрапити до списку екстремістів.


Фігуранти Московської справи в ізоляторі / Колаж Curent Time TV

"Контрольована опозиція" корисна, бо так людям простіше повірити в ілюзію демократії. Також це може бути неплохим козирем на міжнародній арені. Якщо хтось почне говорити про проблеми зі свободою слова в Росії, росіяни зможуть вказати на "Ехо Москви" чи Навального, який навіть влаштовує малочисельні мітинги і його нібито ніхто не садить та не вбиває.

Експерт Лілія Брудницька зазначила, що остаточно ніхто придушувати протести не буде – у світі давно переконались, що це є марною справою. Росія спробує направити протестний потенціал в потрібне їй русло.

Наприклад, пенсійні протести вже притлумили відставкою уряду Медвєдєва, протести проти медичного забезпечення висловив вже сам Путін від імені народу. Окрім того, Кремль наполегливо й успішно працює над квазіопозиціями: чим більше, тим краще. Влада вважає, що таким чином страхує себе від соціальних вибухів, – зазначила експерт.

Зверніть увагу Пропагандистка, євразійська активістка: що відомо про дружину Мельничука

Утім, масові протести досі можуть вибухнути, це лише питання економічної стабільності Росії, певен директор міжнародної спілки "Інститут національної політики" Юрій Шуліпа.

Загальноросійський протест може лише статися, через деякий час, після різкого падіння цін на нафту в сукупності з дією зарубіжних санкцій. Тільки при синергетичному ефекті "п'ятикратне падіння цін на нафту спільно з посиленням зарубіжних санкцій" можливе виникнення загальноросійського протесту. Аналогічний історичний приклад тому – розпад СРСР,
– сказав Шуліпа у коментарі 24 каналу.

Він також зазначив, що путінський режим активно економічно підтримується торгівлею з країнами Євросоюзу. А тому в короткостроковій перспективі, в найближчі місяці різкого падіння цін на нафту і істотного посилення санкцій проти Росії не прогнозується.