Російський патріарх Кіріл у 1970-ті шпигував для СРСР у Женеві, – ЗМІ

5 лютого 2023, 19:48
Читать новость на русском

Джерело:

SonntagsZeitung

Патріарх РПЦ Кіріл активно підтримує вбивства українців і благословляє на це окупантів. Однак, як виявилося, в очільника російської церкви доволі "цікаве" минуле.

За даними німецьких та швейцарських ЗМІ патріарх Кіріл у 1970-х роках був шпигуном. Про це видання повідомляють, посилаючись на розсекречені дані архівів.

Зверніть увагу Польський митрополит попросив вибачення за скандальний лист до патріарха Кіріла

Працював під псевдонімом "Михайлов"

За даними ЗМІ, Кіріл був радянським шпигуном, працюючи офіційним представником РПЦ при Всесвітній раді церков. Гундяєв працював під псевдонімом "Михайлов" і його основним завданням був вплив на Раду, в якій було чимало агентів Кремля.

У РПЦ відмовилися коментувати шпигунське минуле патріарха Кіріла, а Всесвітня рада церков заявила, що не має подібної інформації.

Водночас посольство Росії у Швейцарії назвало цю публікацію "прикладом русофобії" і заперечила опубліковану інформацію.

Кіріл підтримує війну в Україні

Патріарх Кіріл відомий тим, що підтримує війну Росії проти України та вбивство наших громадян. Він благословляє окупантів на вбивство українців і виправдовує всі злочини. 

Наприклад, під час проповіді після різдвяного богослужіння Кіріл видав тезу про те, що українці та росіяни нібито "один народ" і буцімто РПЦ робить все для того, щоб "народи жили у мирі". У війні Гундяєв звинувачує Україну, бо та "радикально змінила вектор свого політичного та історичного розвитку, і цей новий вектор ніяк не збігається з вектором розвитку Росії".

Кіріл продовжив, буцімто хтось намагається створити "цивілізаційну передумову для поділу людей". Ба більше, він цинічно додав, що "сьогодні в Україні робиться все для того, щоб в очах українців Росія справді стала ворогом і щоб в очах українців російський народ, росіяни стали іншим народом". Очевидно, що найбільше зусиль до такого явища докладають самі росіяни, щодня обстрілюючи мирні українські міста.

Далі були розмови про "прірву" між двома "частинами одного народу" та якісь "зусилля" російської церкви. Зрештою, в Росії часто лунають заяви про "один народ". Мабуть, виправдовувати таким чином вторгнення в чужу країну дуже зручно. Хоча зрозуміло, що прийнятними такі тези є лише для громадян країни-агресорки.