"Розкажи, як ти втомився в офісі": чому не всі українці здатні оцінити героїзм військових

17 серпня 2023, 16:37
Читать новость на русском

В українському інфопросторі набуває розголосу ситуація про "втому від війни". Спільнота Saint Javelin опублікувала фото військового Дениса Кривенка, який втратив кінцівки на війні, із надписом "розкажи мені, як ти втомився в офісі". Не усі користувачі зрозуміли посил публікації, а в коментарях почались суперечки.

24 Канал вирішив розібратись про що пост, чому не усі його зрозуміли і як неправильне трактування подібних меседжів лише шкодить українцям.

До теми Рівень ампутацій в Україні сягнув часів Першої світової війни, – WSJ

"Розкажи мені, як ти втомився в офісі": постер Superhumans

На опублікованому фото 24-річний український військовий Денис Кривенко. До війни він працював на заводі у рідному Кропивницькому, після вручення повістки мобілізувався до лав ЗСУ і вирушив на Схід у складі 57 штурмової бригади сухопутних військ. Під час бою під Бахмутом він втратив обидві ноги та руку.

Денис отримав 3 протези та проходить хворобливу, довготривалу та важку реабілітацію у Superhumans (клініка у Львові). 

Але Дениса не шкодуй. Він сильніший і крутіший за більшість із нас, так званих "здорових" людей. Він встановив спеціально спроєктований мотор-колесо до інвалідного візка та їздить на перегонах лікарнею. Щодня він вигадує нові кумедні способи застосування протезів, наприклад, вкладати в нього електронну сигарету або нагинати чолом над штучною ногою, коли втомився слухати нудні розмови,
– йдеться у публікації. 

Власне, наголос у публікації був саме на клініці Superhumans, про те, як важливо, аби сфера протезування наразі отримувала достатньо фінансування. Пост написаний англійською мовою, аби іноземна аудиторія бачила, що українські військові – герої, які жертвують своїм життям, здоров'ям, благополуччям заради того, аби Україна була незалежною, не жила під російським гнобленням і окупацією. Щоправда, зрозуміли це далеко не всі. 

Дехто побачив знецінення: як реагують українці

Так, Вадим Келлер – ресторанний критик, власник івент-агенства Keller PR&Event написав, що "вдячний герою", але у публікації побачив маніпуляцію. 

 

Інші користувачі зауважували, що вони "й так відчувають провину вцілілого" і сплачують податки, а тому теж вважають подібні пости – маніпулятивними.  

Водночас у коментарях усе ж наголошують на тому, що ніяких порівнянь цивільного життя з військовим бути не може. І так, податки, економіка – усе це важливо, але насправді країну досі тримають саме військові, ціною власних життів. 

То, чи втомились українці від війни

Без сумніву, понад рік війни виснажили українців, психологічний стан багатьох із нас "на межі". Ми втомились відчувати страх, оповіщення про ракетну загрозу лунає ледь не щодня, а то й по 6 разів на день. Від страху за власні життя, до хвилювань за рідних. Економічні складнощі, які спровокувала війна, брак сну, сум та нерозуміння, що буде далі – усе це не може ніяк не впливати на нас. Однак, чи є ця втома такою ж, як втома військових?

Богдан Кротевич, "Тавр" – начальник штабу, перший заступник командира полку спеціального призначення "Азов" теж прокоментував допис. 

Ви відчуваєте провину, тому що ви хочете, щоб вас жаліли. Але ваше его не може дозволити вам це визнати, тому ви звинувачуєте пост в маніпуляції . Але єдине що вам треба було зробити, – не писати коментарі, як вам важко і як ви втомились. Тому що десь сидить боєць, який дійсно втомився і таким чином ви демотивуєте його. Демотивація бійців у військовий стан під час війни і коли існування країни під загрозою – це диверсія проти військ. Імовірно ви не думаєте що воно так відбувається, але воно так,
– зазначив Кротевич.

У себе в телеграмі "Тавр" розписав більше про те, чому втома цивільних і військових – різна і що прояв цієї втоми –  теж різний. Зокрема, він зауважує, що у той час, як "ти втомився від постійних повітряних тривог, а ти втомилась від комендантської години та перевірок на блокпостах, по іншу сторону ти втомився втрачати друзів, найкращих громадян своєї країни. Ти втомилась від того що комерси роблять в*раті турнікети, від яких гинуть твої бійці. Ти втомився бути безліч разів пораненим і все одно йти на війну".

Від редакції. Ми вдячні кожному військовому, який став на захист українського народу. Наша державність, воля та життя – це результат їх вибору та сміливості. Втомлюватись нормально, відчувати різні емоції – нормально, але ніякі податки, донати не можуть порівнюватись із вкладом військових. І так, наші захисники отримують заробітню плату, а тому, так само як і офісні працівники, сплачують військовий податок. Але ніщо не може порівнюватись із людським життям. Жити нормально, не нормально виправдовувати усе донатами.