Досить шароварщини та сексизму: чому ми стали менш толерантними до тригерів

Пропоную детальніше розібрати цей феномен і те, чим відрізняється хейт від захисту прав та чеснот.

Читайте також Рада небезпеки: місяць Росії в ООН

Кенсилимо всіх?

Одразу поясню різницю між хейтом та активною громадянською позицією. Так, часом можна простежити агресію навколо тем, які відверто цього не варті. Річ у тім, що люди втомлюються та не встигають обробляти досить великий обсяг інформації. Це призводить до того, що ми починаємо акцентуватися тільки на негативі. Часто, єдиний спосіб компенсувати медійне перевантаження – це відреагувати в агресивній формі.

Хоча насправді, найкращим способом буде не витрачати свої сили на подібну комунікацію, тому що вона, по-перше, нічому не вчить, по-друге, демонструє різні елементи насильства.

Разом з тим, на початку я навів кілька ситуацій, реакція та небайдужість до яких є прикладом нашої свідомості та небайдужості. Той факт, що люди почали про це говорити й потребувати відповідної реакції –  приклад здорового суспільства, розуму та глузду.

Це питання саме захисту людини. Тобто люди не сконцентровані на тому, щоб скасувати, принизити, знищити особистість за принципом її невідповідності уявленням про суспільні норми. Тут ми говоримо про порушення людських принципів. І надавати у таких моментах розголос та вимагати вибачення і покарання – цілком доречно. Я пишаюся такою позицією українців.

Феномен небайдужості

На відміну від росіян, українці ніколи не були байдужими. Та після повномасштабного вторгнення ми вже достатньо зазнали насильства від наших сусідів і точно знаємо, як нам відстоювати власне право та гідність, використовуючи медійні ресурси. Ми дійсно стали кращими й менш толерантними до неповаги, несправедливості та порушення закону.

Цікаво Російські еліти думають, що все зрозуміли, але це не так

І не просто хейтити, а аргументовано та послідовно. І така позиція має цілу низку переваг:

1. ми створюємо прецедент, не дозволяючи в майбутньому повторювати подібні ситуації;
2. ми показуємо, що засуджуємо неповагу до людей та культури й не будемо терпіти подібні речі;
3. ми навчилися звертатися до правоохоронної системи та показувати, що "зам'яти" справу не вийде;
4. ми стали більш вимогливими до якості культурного прояву. І пісні про шароварщину та висміювання роботи волонтерів – недоречні;
5. ми не пробачаємо неповажливе ставлення до військових та до себе й виховуватимемо у дітей повагу до свобод.

На відміну від прояви хейту, відстоюючи свої права, ми вказуємо на те, що людина припустилася помилки та має можливість реабілітуватися. Ми чітко розуміємо, чим саме нас образили, зачепили й даємо можливість просити вибачення та відбути покарання. Це і є ознакою демократичного суспільства.

Українці стали більш пильними, тож в майбутньому буде менше таких проявів несправедливості. Ми стали ефективнішими та сконцентрованими на своїх правах. Та в цій історії важливо не забувати, що дотримуючись свого права на гідність, головне не порушувати гідності інших.