Що змінило підписання угоди про Асоціацію з ЄС
Підписання політичної та економічної частин угоди по Асоціацію із Євросоюзом стало для українців не лише документальним підтвердженням обраного вектору розвитку.
Воно подарувало надію на те, що покращення життя – це більше ніж звичні передвиборчі декларації політиків.
Історія питання
Підписання угоди Асоціацію з ЄС планувалося на 28 листопада 2013 року, але, з відомих причин, воно не відбулося. Натомість тоді ЄС парафував подібні угоди з Молдовою та Грузією. Вже після того, як в Україні відгримів Євромайдан, оновлене керівництво реалізувало євро інтеграційні плани. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину підписали на кілька місяців пізніше — 27 червня.
Для вступу Угоди про Асоціацію в силу у повному обсязі потрібно, щоб її ратифікували всі сторони та повідомили про ратифікацію Раду Європейського Союзу. Процес ратифікації вважатиметься повністю завершеним після повідомлення у Генеральний секретаріат Ради ЄС і появи відповідної інформації на офіційному сайті Ради ЄС. Наразі 19 з 31 сторін повідомили про ратифікацію документу. Через три місяці після того, як усі країни ЄС завершать цей процес, угода набуде чинності у повному обсязі.
Сьогодні Україна існує у режимі тимчасового застосування частини положень угоди. Теоретично це має наблизити безпосереднє виконання торговельної частини угоди, оминаючи формальності.
Угода про Асоціацію Україна — ЄС передбачає створення міждержавних органів контролю (Рада Асоціації та комітети Асоціації, призначені Радою), де будуть представлені українська та європейська сторони на декількох рівнях, в тому числі представники громадянського суспільства. Рішення будуть прийматися за згодою сторін, вони матимуть силу законодавчих актів. В структурах будуть поперемінно головувати європейські та українські представники. Рада та комітет Асоціації будуть скликатися мінімум раз на рік. Також цим документом обидві сторони зобов’язуються сприяти впровадженню європейських правил та стандартів життя в Україні.
За економічною частиною домовленості Україна має привести свою систему технічного регулювання у відповідність до європейських вимог та підтягти показники безпечності і якості власної продукції, її характеристики, процедури оцінки відповідності.
Якщо обидві сторони успішно виконуватимуть угоду про Асоціацію, це, зрештою, зможе завершитися для України приєднанням до Європейського Союзу. Якщо в процесі щось піде не так – у разі потреби цей документ можуть переглянути та змінити. В крайньому випадку, якщо сторони дійдуть висновку, що угода себе не виправдовує, вона може бути розірвана.
Ключові економічні наслідки
З практичної точки зору найбільш значущою для нашої держави є економічна частина угоди. Її підписання означає, що у перспективі Україна отримає зниження цін на більшість товарів та розширення їхнього асортименту. Також мають підвищитись якість та безпека товарів и покращитися захист прав споживачів. Зараз Україна вже прийняла 24 з 27 технічних регламентів, передбачених угодою про Асоціацію з ЄС, 10 з яких уже введені у дію.
Що стосується ринку праці, передбачається, що, окрім відкриття нових підприємств, яке супроводжуватиметься появою нових робочих місць, підписання угоди також вплине на покращення стандартів праці, соцзабезпечення та соціального захисту.
Для підприємців угода передбачає законодавчу захищеність інтелектуальної власності із відповідним забезпеченням більш високого прибутку для тих, хто з нею працює.
Вже зараз для більшості українських товарів відкрито безмитний доступ до європейського ринку. Теоретично це мусило би спричинити зростання експорту, однак поки що він росте лише по окремих позиціях. Втім, на це впливає вже нестабільність курсу національної валюти. Щойно гривня зміцнить власні позиції – товарообіг виглядатиме вже інакше. Для виконання вимог Євросоюзу і успішного експорту промислової продукції на європейський ринок Верховна Рада ухвалила три закони – про стандартизацію, метрологію і технічний регламент. З іншого боку, донині відсутній прогрес у боротьбі з корупцією, реформуванні митниці, змін у функціонуванні антимонопольного комітету тощо.
Підписання угоди також передбачає, що ЄС допоможе Україні в імплементації стандартів більш ніж на 30 напрямках.
Ще один значущий результат – спроба позбавитися корупції у сфері державних закупівель. Передбачається, що Україна має адаптувати своє законодавство про держзакупівлі до норм ЄС. Відтак у майбутньому українські постачальники та надавачі послуг матимуть повний доступ до ринків державних закупівель Євросоюзу і навпаки. Єдине виключення з цього пункту – закупівлі для армії.
Втім, поки що, це лише теорія. Повною мірою оцінити економічні наслідки підписання угоди можна буде лише після того, як вона почне діяти. Станеться це не раніше 1 січня 2016 року. При цьому цікаво, що, за словами координатора кампанії Любові Акуленко, найбільші досягнення України помітні якраз у відкладеній частині зі створення зони вільної торгівлі.
Ключові політичні наслідки
Політична частина угоди має стратегічно-декларативний характер. Можливо, Україна вже мала б нагоду відчути різкі зміни, передбачені цією частиною угоди, якби не анексований Крим та збройний конфлікт на Донбасі. Але досвід показує, що все, пов’язане із красивим словом "реформи", не може приносити результатів настільки одразу.
Отже, згідно із політичною частиною угоди, Україна має надалі дотримуватись таких принципів, як повага до прав людини і основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності тощо. З одного боку – звичайна декларація, яку на пострадянському просторі важко сприймати серйозно. З іншого – принципи, на яких побудовані стосунки громадян та державних інститутів у країнах ЄС. Більше того, що принципово важливо для України, це є, по суті, юридичною гарантією того, що ЄС підтримує територіальну цілісність нашої держави, та не визнає анексію Криму Росією.
Із підписанням угоди ЄС не лише визнав європейський вибір України як європейської країни. Як зазначали європейські високопосадовці, що угода про Асоціацію "не є кінцевою метою" у взаєминах між Україною та ЄС. Також передбачається поглиблення діалогу і співробітництва у сфері зовнішньої та безпекової політики та співпраця із метою мирного врегулювання регіональних конфліктів.
Критика
Попри те, що підписання Угоди прийнято вважати першим кроком на шляху до вступу України до ЄС, періодично з’являється думка про те, що європейські партнери роблять недостатньо, аби скоротити цей шлях. При цьому це абсолютно не означає чогось поганого
Зокрема, на думку експерта Фінського інституту міжнародної політики Крісті Райк, Євросоюз сам встановив межі власних можливостей у взаєминах зі східними сусідами. За її словами, ЄС нині не здатний ані дати чіткої відповіді на російську тактику застосування як військової сили, так і гібридних форм тиску; ані захистити суверенітет і територіальну цілісність своїх східних сусідів; ані перетворити сусідні країни на стабільні демократії з життєздатними інституціями.
З іншого боку, як наголошують експерти, Україна тим часом також має чим себе зайняти. Як наголосив голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, на нас очікує довга дистанція у шляху реформ. За його словами, повне виконання всіх пунктів угоди, згідно з підписаним документом, повинне зайняти 10 років.