Щоб не повторився Кагарлик: як не стати жертвою поліції

По-перше, коли є порушення з боку поліції, не варто одразу починати говорити про свої права. Адже все, що ви скажете, ніде не буде зафіксовано. Про це у прямому ефірі 24 каналу розповів адвокат Масі Найєм.

Цікаво У МВС оцінили можливість відставки Авакова через зґвалтування в Кагарлику

За його словами, саме тому насамперед потрібно оцінювати ситуацію – наскільки агресивним є поліцейський. Якщо це порушення права на присутність адвоката, наприклад, не треба провокувати бійку. Варто все це одразу фіксувати у протоколі затримання.

"Якщо протоколу немає, треба спокійно фіксувати усе в голові – коли вас затримали, скільки часу пройшло. Коли ви вийдете з відділку поліції, все це будете розповідати адвокату, який захищатиме вас", – пояснив Найєм.

Й додав: потрібно знати прізвища та імена цих осіб, а також тих, хто заходив у приміщення. Варто намагатися запам'ятати щонайбільше інформації, яка допоможе ідентифікувати поліцейського та всіх тих, хто був поруч, коли порушувалися ваші права.

Масі Найєм про те, як не стати жертвою поліції: дивіться відео

Якщо ж ви йдете у правоохоронні органи на незнайому процедуру – варто обов'язково брати з собою адвоката. Таку думку у коментарі 24 каналу висловила Тетяна Козаченко, адвокат та член наглядової ради НАБУ.

Попередьте рідних, щоб вони знали, де ви перебуваєте. Аби за 2 години вони могли набрати вас і дізнатися, чи все гаразд, чи підіймаєте ви слухавку,
– підкреслила вона.

Куди звертатися, якщо є свавілля з боку правоохоронців

Крім цього, Масі Найєм також пояснив, куди потрібно звертатися, якщо ви стали жертвою свавілля з боку правоохоронців. Він підкреслив, що департамент внутрішньої безпеки, який перевіряє самих поліцейських, не працює взагалі.

"Скільки ми не зверталися до цього департаменту щодо різних питань – по Євгену Шевцову, наприклад – вони просто не реагують", – зазначив адвокат.

Довідка. Напередодні депутати звернулися до керівництва МВС із проханням провести перевірку щодо заступника керівника головного слідчого управління Нацполіції Євгена Шевцова. Причиною стало розслідування журналістів про "подароване" дружині слідчого приміщення у Києві на майже 600 квадратів.

Адвокат запевнив, що у разі свавілля з боку правоохоронців можна звертатися в ДБР. Проте є важливий нюанс – оскільки ваші права порушують правоохоронці, ці кейси мають бути максимально публічними. Звісно, якщо це коректно та випадок не пов'язаний, наприклад, зі зґвалтуванням.

"Коли ви звертаєтеся в ДБР, потрібно розуміти, що цей орган також не працює так, як мав би. Оскільки у слідчих там дуже багато справ. Якщо у цих порушеннях немає публічності, вони до них ставляться, відверто кажучи, не дуже сейрозно", – прокоментував Найєм.

На те, що величезною системою захисту на сьогодні є саме публічність, у коментарі 24 каналу звернула увагу і Тетяна Козаченко. За її словами, швидка реакція МВС на зґвалтування у Кагарлику стала можливою, ймовірно, саме завдяки прогнозам щодо обурення суспільства. Адже ті, хто обіймають найвищі посади, хвилюються за свої "крісла" та намагаються діяти швидко, аби попередити розголос.

Зґвалтування жінки поліцейськими у Кагарлику: головне Поліцейські закували 26-річну жінку у наручники, погрожували і стріляли з вогнепальної зброї над головою, а після цього зґвалтували. Усе це сталося 23 травня у відділку поліції. У цей час у відділку поліції був ще один чоловік, його теж побили.

Поліцейськими виявились 35-літній начальник сектору кримінальної поліції Микола Кузів та 29-річний оперуповноважений Сергій Сулима. Їх одразу звільнили, зараз триває слідство. Обох підозрюваних взяли під варту без права внесення застави на 60 діб.

Козаченко наголосила: потрібно звертатися до правоохоронців, друзів, родичів, а також до суспільства – безпосередньо через соціальні мережі. Обов'язково потрібно подавати заяву: аби все-таки саме цей шлях набув перспектив притягнення винних до відповідальності.

Адвокатка також зазначила, що суспільний розголос має два моменти. З одного боку, він захищає людину, адже свавілля з боку посадовців залишається. З іншого – він може перекрутити саму ситуацію, адже може спотворити вимоги суспільства щодо подій, які реально відбулися.

Виклик на допит: які права має свідок

На допит варто піти з адвокатом – право на це має не лише потерпілий чи підозрюваний, але і свідок. Якщо такої можливості немає, можна попросити піти з вами когось із знайомих, зазначили на фейсбук-сторінці адвокатського об'єднання "Форсеті".

Зауважимо, ця людина не зможе зайти з вами до відділку, натомість зможе зачекати вас на вулиці. При нагоді варто сказати про це правоохоронцям. Крім цього – обов'язково потрібно розписатися у журналі відвідувачів.

Свідок має право:

• знати, через що та у якому кримінальному провадженні він допитується;
• ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноруч це робити;
• на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом на допит;
• користуватися допомогою адвоката;
• відмовитися давати свідчення щодо себе, близьких родичів та членів сім'ї;
• давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
• заявляти відвід перекладачу;
• користуватися нотатками і документами, коли його свідчення стосуються відомостей, які йому важко запам'ятати;
• заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.