Шість заповідей Конституції: до чого нас зобов'язує Основний закон

28 червня 2022, 15:28

В Основному Законі вказано, що утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Але Конституція також містить і перелік обов'язків. Далі – в ексклюзивному блозі для сайту 24 каналу.

Обов'язки згадують не так часто, їх не завжди охоче дотримуються, але їх треба знати і дотримуватись, щоб держава нормально працювала, а ми жили у безпеці. Це наша відповідальність перед один одним.

Читайте також Ми битимемось за кожен метр нашої землі: Зеленський привітав українців з Днем Конституції

Плати податки і збори

Не платити податки дуже важко. Коли ми купуємо продукти в магазині, бензин на заправці чи розраховуємося за проїзд у громадському транспорті, ми платимо податки, які вже зазвичай зашиті у вартості товару. Наприклад, податок на додану вартість, який зараз на більшість товарів складає 20%. Оподатковується і наша винагорода – з неї відраховується військовий збір, податок на доходи та єдиний соціальний внесок. Ми, як правило, цього не помічаємо, адже ці податки лягають на працедавця.

Є ті, хто платить податки напряму – підприємці, ФОПи або самозайняті особи з певною регулярністю переказують кошти Держказначейству.

Віддають гроші завжди менш охоче, аніж отримують. Тому зловживання із сплатою податків не є чимось рідкісним. Цим грішить і бізнес, і приватні особи через заниження податків, не оформлення найнятих працівників, зарплати у конвертах та інші. Але це передусім – обкрадання самого себе. Адже податки – це пальне для держави, без якого вона не може ефективно працювати. Ці гроші ідуть на розвиток інфраструктури, будівництво шкіл та лікарень, купівлю озброєння для Збройних Сил.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску. Лише за останній час прокуратура звинуватила в несплаті податків екснардепа Геннадія Балашова, чинного депутата Віктора М'ялика, олігарха Ріната Ахметова та навіть керівників НАК "Нафтогаз".

Важливо Росія і росіяни – неадекватне тупо зло, з яким неможливо домовлятися

Водночас обов'язком держави є встановити реалістичні ставки: щоб і на видаткову частину бюджету вистачало, і не було надлишкового тиску на платників податків, а відповідно і бажання працювати в тіні.

Бережи природу та культурну спадщину

Хоч ідея берегти довкілля дещо утопічна з огляду на роботу ТЕЦ, ТЕС, АЕС, видобуток корисних копалин, знищення лісів та стрімкий розвиток сільського господарства, все ж батьки Конституції воліли, щоб ніхто не заподіював шкоду природі.

Зокрема, держава запровадила адміністративну за засмічення, незаконну вирубку, підпали та вогнища у лісах. А за порушення правил екологічної безпеки, невжиття заходів щодо ліквідації екологічного забруднення або забруднення земель можна понести кримінальну відповідальність.

"Не нашкодь" в Конституції прописали і щодо об'єктів культурної спадщини. Щоб старовинні споруди, комплекси, рухомі предмети, території збереглися, людям достатньо їх не нищити. Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за незаконне привласнення предметів, що має культурну цінність, контрабанду культурними цінностями та пошкодження об'єктів культурної спадщини.

Неухильно дотримуйся Конституції та законів

Порушувати Конституцію і закони – це те саме, що їздити по швидкісній трасі як заманеться. Це створює хаос, ризики для життя людей і загрожує самому руху на такій ділянці дороги. Власне, правила для того і придумують, щоб унормувати поведінку всіх учасників: як на дорозі, так і в суспільстві загалом. Ігнорування правил ставить під загрозу існування самої держави. Тому порушника треба карати, навіть якщо це президент.

Віктор Янукович систематично зневажав Конституцію та закони, зловживав впливом і повноваженнями. І отримав Революцію гідності. Подібним займався й Леонід Кучма, що також спровокувало Помаранчеву революцію.

Якщо ж говорити про порушення, які можуть вчинити люди, то злочини проти Конституції є одними з найсерйозніших у Кримінальному кодексі. Це, наприклад, спроба повалити конституційний лад, фінансування таких дій, державна зрада та колабораціонізм.

Не посягай на права, свободи, честь і гідність інших

Демократія передбачає, що у кожного є права. Вони не можуть бути абсолютними і закінчуються там, де починаються права інших людей.

Наприклад, право на свободу слова. Можна говорити все, що завгодно про світову політику, релігію, сексуальну орієнтацію, колір шкіри чи походження інших людей, допоки це не перетворюється на мову ворожнечі. Після цього свободи слова немає, а є лише взаємні звинувачення та ненависть. У такому випадку може втрутитись й держава і притягнути до відповідальності за, зокрема, погрози судді, службовій особі, начальнику чи журналісту вбивством чи знищенням майна.

Або ж право на життя. Життя кожного священне. Але якщо хтось вирішить, що може посягати на життя інших, вони матимуть право на самозахист. А дії такого порушника каратимуться за законом.

Саме цей обов'язок забороняє правоохоронним органам бити, калічити, катувати людей. Навіть коли слідчі впевнені, що хтось винен у злочині.

Захищай Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність України

Цей обов'язок стосується тільки громадян України, які відповідно до основного закону зобов'язані забезпечувати оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Відповідне роз'яснення зробив Конституційний Суд.

Військовий обов'язок включає:

підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.

У мирний час на строкову службу призиваються придатні за станом здоров'я чоловіки віком від 18 до 27 років, які не мають права на відстрочку. У випадку мобілізації можуть встановлюватись інші вікові обмеження. Наприклад, після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого і Указу президента мобілізовують громадян віком від 18 до 60 років.

Жінок також беруть на військовий облік, якщо вони мають необхідну спеціальність чи професію. Їх можуть призвати на військову службу і вони будуть виконувати військовий обов'язок на рівних із чоловіками. Раніше жінок менше залучали до війська, ймовірно через стереотипи, що армія – місце для чоловіків. Але хоч наразі кількість чоловіків у війську переважає, вже є тенденція до більшого залучення жінок.

Після початку агресії Росії у 2014 році та широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 для України це надзвичайно актуальний обов'язок. Тому й не дивно, що коли до президента Володимира Зеленського подали петицію з проханням скасувати заборону на виїзд військовозобов'язаних чоловіків закордон, він відповів, що захист Вітчизни є обов'язком громадян, тому обмеження будуть скасовані після закінчення воєнного стану.

Шануй державні символи України

Конституція визначає, що у нас є три державних символи: прапор, герб (великий і малий) і гімн. Громадяни зобов’язані їх поважати і не паплюжити.

Наруга над державними символами є кримінальним правопорушенням, який передбачає штраф від 17 тисяч до 68 тисяч гривень, арешт до шести місяців або позбавлення волі до трьох років. Винними у цьому злочині можуть бути як громадяни, так і іноземці.

Водночас проблемою є відсутність закону, який врегулював би питання державних символів. Наразі діє лише Закон про Державний Гімн, який містить сам текст і обов'язок його використовувати на урочистих заходах загальнодержавного значення. Є також постанова 1992 року про Державний Герб, якою затвердили зображення сучасного малого Державного Герба. Але сумнівно, що сьогодні це рішення можна застосовувати, адже приймали його до Конституції.

З великим Державним гербом ситуація ще "веселіша". На папері він є одним із державних символів, але фактично його в нас немає. З 1996 року принаймні тричі проводили конкурс на його ескіз, востаннє – у 2020 році. Але досі його остаточно не затвердили.

Шанувати державні символи потрібно, але відсутність законодавчого регулювання у двох із трьох випадків робить цей обов'язок радше добровільним.

Чому це важливо

Кожен, громадянин чи іноземець, виборець чи політик, теоретик чи практик, має обов'язки. Без обов'язку дотримуватись Конституції і законів ми б жили у суцільному правовому хаосі. Без обов’язку не посягати на права, свободи, честь і гідність інших ми не могли б захиститись від злочинців чи узурпаторів.

Без громадянського обов’язку боронити Вітчизну не відомо, чи існувала б узагалі Україна, коли поруч із нами оселився настільки агресивний і ворожий сусід, як Росія.

Олег Савичук, аналітик Центру спільних дій