До 25,5 тисяч штрафу: як українців можуть карати за прослуховування російської музики

16 народних депутатів запропонували законопроєкт, що передбачає внесення змін до статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства установами торгівлі, громадського харчування та сфери послуг у сфері обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора, пише 24 Канал. 

Дивіться також Мовний скандал в Одесі: учасників заходу вивели з зали через прохання говорити українською

Що передбачають зміни 

Відповідний законопроєкт було зареєстровано майже рік тому – 1 серпня 2023 року. Тоді ж його направили на розгляд Комітету Верховної Ради, втім, відтоді ніяких зрушень не було. Щоб цей закон запрацював, потрібно, аби його винесли на розгляд ВРУ. 

Якщо все ж його приймуть, зміни стосуватимуться публічних сфер.

Публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення... у закладах торгівлі, громадського харчування, сфери послуг музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів, їх елементів, інших творів, розповсюдження яких заборонено – тягне за собою накладення штрафу,
– мовиться в документі. 

Якщо особа вчинила порушення, то на неї чекає штраф:

• від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто від 5 100 до 8 500 гривень;
• якщо це дії, вчинені особою, яку протягом року вже піддавали адміністративному стягненню за такі ж порушення, то штраф становить від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто від 17 000 до 25 500 тисяч. 

Варто зауважити, що наразі стаття 155 передбачає штраф від 17 до 170 гривень. 

У пояснювальній записці до проєкту закону мовиться, що музичний продукт Росії може впливати на сепаратистські настрої населення:

• створюючи ілюзію привабливості російської ідентичності,
• наявності спільних інтересів, відмінних від інтересів решти населення України,
• породжуючи ціннісні суперечності.

Основною метою змін назвали необхідність забезпечити дієві заходи впливу на сферу торгівлі, громадського харчування та сферу послуг, які не дотримуються встановлених обмежень щодо підтримки національного музичного продукту та обмежити публічне використання музики держави-агресора.