Сила Бога на компакт-диску з вкрапленнями фен-шую
Україна одна з найдивніших країн світу. І європейською її не назвеш, та й на Азію не тягне. Потрадянська – так точно. Але такого поняття на картах не знайдеш – хоч напевно, мапи потрібно перемальовувати. І цю територію, формально в центрі Європи, слід саме так називати.
Територію на якій будують місто для заводу. Хоч завод вже не працює, а люди ще там живуть. Територію де навпроти церкви українського бароко, триповерховий осередок адвентистів, а поруч - фабрика стилю соцреалізму і будинок культури з побитими вікнами. Територію де вічно п’яні сторожі, незадоволені шахтарі, бідні вчителі, сумнівні лікарі. Країна, яка тримається на 5 політиках, а ті на 5 олігархах. Територія де з новим мільйонером, стає мільйон бідних.
Втім у українців є дуже дивний менталітет, якщо за кордоном думають ЩО зробити, у нас ЯК. Скажімо жодна країна світу не здогадалась би з порожньої пластикової пляшки зробити декоративне опудало на городі. Власники кафе у туалетах на цвях вішають газету, бо туалетний папір вкрадуть. Так само і мило ріжуть на дрібні кусочки, щоб не вкрали цілий кусок. Як не згадати підпалені сірники на стелях шкільних туалетів!!!
Таких прикладів можна навести безліч. Але найбільше мене заворожує талісман водіїв маршруток – компакт-диск, на якому наклеєні чотири іконки і висять якісь незрозумілі фен-шуйські бамбони!
В мене є знайомий – водій маршрутки Толік. Декілька тижнів тому я їхав додому, сів у маршрутку, за кермом Толік. На лобовусі вище згадана фен-шуйсько-музична-ікона. Днями, ми зі знайомими вирішили пограти футбол. Прийшов і Толік – оцей малослівний батько двох дітей, в якого, скільки його пам’ятаю, завжди одна відповідь.
Питаю після матчу:
- «Толік, давно футбол грав?»
- «А х.. його знає. Діти, робота. Давно»
- «Слухай, а навіщо ти повісив собі на лобове цю іконку на компакт-диску»?
- «А х.. його знає»
- «Вона взагалі, для чого?»
- «Кажуть від мєнтів і талісман такий, типу Бог допомагає в дорозі»
- «Ти ж ніколи в церкву не ходив і в Бога, наче, не дуже то й вірив»
- «Зате в мєнтів вірив і вірю»
- «І що, твоя іконка якось рятує від даішників?»
- «А х.. його знає»
Після цього Толік поїхав на своїй маршрутці до дітей.
P.S. Як мені згодом пояснили, колись водії вірили, якщо повісити компакт-диск на лобове скло, радари даішників не зможуть засікти швидкість водія. Як кажуть даішники - водії вірили у неправдиву ахінею.