Скандал навколо закону про освіту: як усе відбувалося

Після чотирьох годин дебатів депутати ухвалюють, що нацменшини навчатимуться з 5 класу українською. Угорщина назвала новий закон "ножем у спину". Слідом обурюються румуни, як тамтешні, так і тутешні. Голова одного з сіл на Буковині також не схвалив новий закон.

Читайте також: В Україні з'явився ще один національний університет

"Ми не мігранти, ми не діаспора що прийшли звідкісь. Нас зараз ставлять рамки вивчати румунську в садках і перших чотирьох класах, навіщо?", – сказала голова румуського села Магал Олена Нандриш.

А статистичні дані показують, що 70% випускників румунськомовних шкіл "завалили" ЗНО з української. Жахають результатами в обласному управлінні освіти.

Катастрофічні результати. Ми прекрасно розуміємо, якщо випускник не склав пороговий бар'єр, йому закритий шлях до вищих навчальних закладів,
– розповіла керівник Чернівецького обласного управління освіти Оксана Палійчук.

На Закарпатті 12% населення – угорці. Україна власним коштом фінансує тут сотню мадярських дитячих садків і шкіл. Проте українською тут говорять погано, а почасти й не розуміють.

Загалом в Україні 800 шкіл, де українську вчать як іноземну. І найбільше з них - російськомовних. Тож, цілком очікувано, що Кремль звинуватив Україну в геноциді росіян.

Читайте також: Меморандум форуму "Наука та інновації": Державі необхідно підтримувати тісну співпрацю науки і металургії

15 вересня послів усіх невдоволених країн, запросили до МЗС. Росіян не було. Закрита зустрічі тривала 1,5 години. Те, що незнання державної мови закриває нацменшинам доступ до українських вишів і державної служби, послів не переконало. Не дочекавшись експертизи, 25 вересня Президент підписує Закон. Країни-сусіди починають обурюватися з новою силою. Угорщина лякає блокуванням руху до Європи. Не зупиняє і те, що мовна стаття набере чинності лише у 2020 році.

Зате Україну підтримала Болгарія. Мовляв, тепер їхні діти зможуть добре вивчити як рідну, так державну мови. Тепер слово за Радою Європи.