Скандал навколо закону про освіту: як усе відбувалося

Після чотирьох годин дебатів депутати ухвалюють, що нацменшини навчатимуться з 5 класу українською. Угорщина назвала новий закон "ножем у спину". Слідом обурюються румуни, як тамтешні, так і тутешні. Голова одного з сіл на Буковині також не схвалив новий закон.

Читайте також: В Україні з'явився ще один національний університет

"Ми не мігранти, ми не діаспора що прийшли звідкісь. Нас зараз ставлять рамки вивчати румунську в садках і перших чотирьох класах, навіщо?", – сказала голова румуського села Магал Олена Нандриш.

А статистичні дані показують, що 70% випускників румунськомовних шкіл "завалили" ЗНО з української. Жахають результатами в обласному управлінні освіти.

Катастрофічні результати. Ми прекрасно розуміємо, якщо випускник не склав пороговий бар'єр, йому закритий шлях до вищих навчальних закладів– розповіла керівник Чернівецького обласного управління освіти Оксана Палійчук.

На Закарпатті 12% населення – угорці. Україна власним коштом фінансує тут сотню мадярських дитячих садків і шкіл. Проте українською тут говорять погано, а почасти й не розуміють.

Загалом в Україні 800 шкіл, де українську вчать як іноземну. І найбільше з них - російськомовних. Тож, цілком очікувано, що Кремль звинуватив Україну в геноциді росіян.

Читайте також: Меморандум форуму "Наука та інновації": Державі необхідно підтримувати тісну співпрацю науки і металургії

15 вересня послів усіх невдоволених країн, запросили до МЗС. Росіян не було. Закрита зустрічі тривала 1,5 години. Те, що незнання державної мови закриває нацменшинам доступ до українських вишів і державної служби, послів не переконало. Не дочекавшись експертизи, 25 вересня Президент підписує Закон. Країни-сусіди починають обурюватися з новою силою. Угорщина лякає блокуванням руху до Європи. Не зупиняє і те, що мовна стаття набере чинності лише у 2020 році.

Зате Україну підтримала Болгарія. Мовляв, тепер їхні діти зможуть добре вивчити як рідну, так державну мови. Тепер слово за Радою Європи.