Зовнішнє управління, втручання у внутрішні справи чи демократизація: чим є вимоги США

Короткий огляд рекомендацій

В опублікованому тексті листа заступника радника Білого дому з національної безпеки з питань міжнародної економіки Майка Пайла немає нічого, що суттєво виходило б за межі тих пріоритетних семи кроків, які були визначені ЄС у ході надання Україні статусу кандидата.

Читайте також Слова Десантіса про Україну та НАТО лише частина айсберга: Конгрес перетворюється у "мінне поле"

Мовиться про реформи в судовій сфері та, зокрема, реформу Конституційного суду, боротьбу з корупцією, відмиванням грошей та олігархами, гармонізацію законодавства в сфері надання аудіовізуальних послуг та забезпечення прав національних меншин.

У той час, як в окремих сферах існує суттєвий прогрес (регулювання аудіовізуальних послуг, права нацменшин), інші – так само суттєво просідають. Тому очікувано, що в листі з США особливий акцент стоїть на боротьбі з корупцією, олігархами й відмиванням грошей, а також на реформі судової гілки влади.

Це дозволить забезпечити 2 з 3 основоположних принципів ЄС – верховенство права та демократію, а також сприятиме подоланню викликів воєнного стану й ефективній відбудові економіки в мирний час.

Вочевидь, саме такий перелік обумовлений також скандалами в Україні, які час від часу спалахують через корупцію в різноманітних сферах, зокрема й оборонній.

У листі заступника радника Білого дому навіть бракує окремих бажаних реформ, які є не менш пріоритетними в контексті збройного конфлікту, ніж, наприклад, імплементація регламенту REMIT. Зокрема, ратифікація Римського статуту Україною на території, а подекуди і за межами якої російські агенти вчиняють численні воєнні злочини, злочини проти людяності й діяння, які мають ознаки геноциду.

Хоча, вочевидь, очікувати подібної рекомендації від держави, яка через 2 роки після підписання Римського статуту відкликала свій підпис, було ілюзорно. Немає в рекомендаціях також положень про ліквідацію хиб у сфері надання тих самих аудіовізуальних послуг, а реформа в контексті відбудови не передбачає долучення до цього процесу громадянського суспільства, яке б змогло не лише врівноважити, але й ефективно доповнити зусилля держави, бувши, зокрема, рупором жертв.

Тож перелік пріоритетних реформ є minimum de minimis (найменшим з найменших можливих) з досить лояльними часовими межами, враховуючи плани ЄС ухвалити попереднє рішення щодо старту переговорного процесу про членство України в об'єднанні вже в грудні цього року.

Зауважте Байден проти Трампа: опитування віщують складні часи для демократів

"Шантаж" в обмін на зброю

Слід підкреслити, що в опублікованому фрагменті листа немає нічого про умови для надання саме військової допомоги з боку США. Тож намагання зобразити подібні рекомендації як зловживання з боку "західного сеньйора" вразливим становищем "українського васала", змусити помирати в окопах комбатантів, доки за прозорою процедурою збільшується кількість слідчих Національного антикорупційного бюро, є нічим іншим, як спотворенням реальності.

Ба більше, окремі з запропонованих реформ є співзвучними тим, які висуваються як вимоги для отримання макрофінансової допомоги від ЄС або кредитів від МВФ. Вони спрямовані на те, щоб не допустити падіння держави в довгострокову боргову кабалу та розбудувати її внутрішню спроможність для подальшого самостійного розвитку.

Об'єднання або держави-кредитори орієнтовані на те, щоб співпрацювати з урядами з метою відповідального використання отриманих ресурсів. І хоча, звісно, кредитування, технічне сприяння та допомога з розвитку є дієвими інструментами зовнішньої політики, не варто презюмувати зловживання ними.

Так само, обумовлення надання будь-якої допомоги однієї держави (об'єднання) іншій не порушує універсальний принцип невтручання у внутрішні справи. Його зміст відображено в Декларації про принципи міжнародного права, ухваленій Генеральною Асамблеєю ООН 24 жовтня 1970 року.

Ні США, ні ЄС, ні МВФ не чинять і не погрожують збройним чи іншим втручанням, спрямованим проти правосуб'єктності України або проти її політичних, економічних і культурних основ. Навпаки, що США, що ЄС неодноразово визнавали Україну незалежною та суверенною державою, яка має власну національну ідентичність та традиції державотворення.

Цікаво Зерно чи зброя? У відносинах з Польщею Україні слід визначити пріоритети

Вочевидь, корупція є не тією "традицією", яку слід захищати від викорінення. Ба більше, вимоги до України не є ексклюзивними і були достатньо адаптованими, враховуючи виклики збройної агресії Росії.

Міф про зовнішнє управління

Серед "тлумачень" рекомендацій пріоритетних реформ з боку США – зображення листа як акту зовнішнього управління над Україною. Подібні міркування є міфом, адже не мають нічого спільного з проявами протекторату однієї держави над іншою або над її частиною.

Для порівняння – під зовнішнім управлінням Франції з 1947 по 1956 рік перебував Саар. Франція розв'язувала питання, пов'язані з політичною боротьбою на цій території, її економічним розвитком, оборонною сферою, міжнародними відносинами. У 1954 році вона навіть пропонувала перетворити Саар на незалежну державу під управлінням об'єднання нині відомого як ЄС. Однак, за результатами референдуму регіон було приєднано до Німеччини.

Варто підкреслити, що США в Україні, на відміну від Франції у Саарі, не вирішують, які політичні партії існуватимуть, а які – ні, як нашій державі поводити себе в міжнародних відносинах (наприклад, погодитися на "мирні" переговори з Росією), а як ні, що робити з гривнею і так далі.

Рекомендуємо ATACMS та іншу важливу зброю нам таки нададуть, але є певний нюанс

Ба більше, на відміну від Гватемали, Україні не пропонують поступитися юрисдикцією в антикорупційній сфері Міжнародній комісії під егідою ООН, повністю незалежній від уряду та з фінансуванням коштом іноземних держав. Хоча ця Комісія проявила неабияку ефективність: реформування законодавства, викриття понад 60 злочинних ланцюгів, арешт президента та ще понад 300 високопосадовців.

Вимоги, якими обумовлювали надання допомоги Україні, існували завжди. На додаток, це адекватні умови для співпраці двох суб'єктів міжнародних правовідносин, які лише підкреслюють їхню рівноправність. Це також індикатор довіри до спроможності України реалізувати необхідні реформи самотужки та у належний для цього час.

Попри нелегке становище нашої держави, яка бореться з агресором за цінності світової спільноти, відданість таким цінностям завжди починається з національного рівня.