"Страшна" помста Путіна: США – за санкції, Польщі – за декомунізацію

"Персонал американських дипмісій у Росії скорочується на 755 чоловік і буде таким же, як і персонал російських дипмісій в Америці – по 455 чоловік з кожного боку. Американські дипломати позбавляються права використовувати відразу кілька об'єктів у Москві. У відповідь на стрімке схвалення закону про посилення антиросійських санкцій в Конгресі Росія відновлює дипломатичний паритет. Рішення МЗС санкціонував особисто Володимир Путін", – передають російські "Вести".

Вони ж наводять уривок з "ексклюзивного інтерв'ю" Володимира Путіна, в якому той говорить таке: "Американська сторона зробила нічим не спровокований (що дуже важливо) крок на погіршення російсько-американських відносин. Ми досить довго чекали, що, можливо, щось зміниться на краще, живили надію, що ситуація якось зміниться. Але, судячи з усього, якщо вона і зміниться, то не скоро. Я зараз не кажу про всякі резони внутрішньополітичного характеру всередині самих Сполучених Штатів. Але ми повинні, я вважаю, показати, що ми теж вже без відповіді нічого залишати не будемо".

Своїм недорікуватим монологом Путін відсилає читача до недавніх подій у Сполучених Штатах. Мова про законопроект, прийнятий завдяки підтримці 98 американських сенаторів, який розширює ряд секторальних санкцій проти російської економіки. "Трамп ознайомився з остаточною версією документа і схвалив його на підставі того, що в ньому були враховані зауваження президента, повідомили в адміністрації президента", – пише РІА "Новости".

Читайте також: Трамп ввів нові санкції проти Росії: "Не дамо втручатись у наш демократичний процес"

Саме цим кроком американський лідер і розбив серце Путіна (разом із надіями, які "живили" у Кремлі). Та поки у Москві зализують рани, в Америці коментують рішення президента РФ щодо висилки американських дипломатів. Щоправда, на неофіційному рівні.

Вова, підрахуй

"Білий дім не дав ніяких коментарів щодо необхідного скорочення штату і замість цього направив всі запитання до Державного департаменту", – зазначається у публікації CBS News. Але й Держдеп своєю чергою ухиляється від обговорення цієї теми. "Наша політика – не коментувати кількість осіб, які працюють в наших представництвах за кордоном", – повідомляють там.

Власне, в офіційних осіб, що представляють американський уряд чи парламент, є справи важливіші за те, аби реагувати на вибрики Москви. На Капітолійському пагорбі більше переймаються тим, як убезпечитися від Кремля, а не як догодити тамтешньому вождю. "У неділю віце-президент США Майк Пенс обговорив можливість розгортання системи протиракетної оборони "Патріот" в Естонії, однієї з трьох країн Прибалтики, стурбованих російським експансіонізмом", – пише британська The Guardian.

Поки у Путіна розповідали, яке "чмо" Трамп, віце-президент США Майк Пенс (на фото – праворуч) обговорював у Балтії можливість розміщення систем протиповітряної оброни Patriot. На знімку – з естонським прем’єром Юрієм Ратасом

Видання додає, що Пенс був в Естонії в рамках чотириденного туру по Естонії, Грузії та Чорногорії. Він також зустрічався з лідерами Естонії, Латвії та Литви минулого понеділка. Що ж стосується скорочення дипломатичних місій, то The Guardian підрахувала: семи з половиною сотень американців у Росії не набереться. Разом із посольством та консульством у Москви, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та Владивостоку у дипломатичних місіях США зайняті 1 279 співробітників, але лише 301 із них прибули з урядових установ США. Решта – найнятий на місці персонал, який неможливо нікуди вислати, як би цього не бажав Путін.

Читайте також: Віце-президент США посилює "зіткнення" з Росією, – Financial Times

Простіше кажучи, "у нас немає 755 дипломатів в Росії", повідомив колишній посол США в Росії Майкл Макфол на своїй сторінці у Твіттері.

Він же попередив РФ: "Якщо ці скорочення реальні, росіянам слід очікувати тижнями, а то й місяцями, на отримання віз на приїзд в США".

Про наслідки російського демаршу попереджає також й Евелін Фаркас, спостерігач в Пентагоні за часів адміністрації Обами. Фаркас підкреслює, що "здивована" такою кількістю "репресованих". І зауважує, що даний крок зашкодить росіянам, які шукають візи для туристичних, ділових або освітніх поїздок.

Російський уряд хоче поліпшити відносини з США, як він заявляє про це, але сам собі відрізає свій ніс, не шкодуючи власного обличчя,
– передає слова чиновниці Financial Times.

Видання також посилається на свої джерела у Держдепі, які називають рішення Путіна "непотрібним" та таким, що відверто засмучує.

А BBC між тим зауважує, що висилка американських підданців з Росії може вважатися "наймасштабнішою дією проти дипломатичного персоналу будь-якої країни за всю сучасну історію".

Читайте також: Путін б'є по своїх, – німецьке видання про скорочення американських дипломатів у Росії

"Росія сподівалася на зміну клімату, ознакою котрої могло б стати зняття західних санкцій, введених після приєднання нею Криму. Вона хотіла, аби нова угода між нею та США визнала Москву рівним дипломатичним гравцем і вивела її в ранг партнера при вирішенні таких проблем як Сирія та ісламістський терор. Але ці надії ні до чого не призвели. Росія, схоже, зробила нереалістичну ставку на те, чого міг досягти президент Трамп. Чи бачив його Путін в якості однодумця, чи сприймав як персону з політичною і дипломатичною вагою, якою можна маніпулювати і домінувати?", – запитує BBC. І доходить висновку, що в будь-якому разі Росія в усьому винна сама, адже її дії "із проникнення в політичний простір США" перешкодили тому "новому початку" у взаєминах зі США, який теоретично міг мати місце, але в підсумку так і не відбувся.

А тим часом "всі співробітники посольства США в Москві були в понеділок викликані, й посол Джон Теффт проінформував їх про російське рішення", – повідомляє Reuters. І проводить паралель з часами холодної війни – мовляв, все, що відбувається зараз в американо-російських стосунках, нагадує той період.

Посол США в Росії Джон Теффт вже поставив до відома співробітників посольства США у Москві щодо ухваленого Путіним рішення. На фото – Теффт в українському Херсоні

Отож, Росія вкотре вийшла на стежку війни. Поки що – холодної. Та проблема цієї країни в тому, що воює вона зазвичай з усіма, хто виявляє бодай найменшу – з точки зору Москви – непокору та нелояльність. А відтак фронтів у росіян традиційно багато, що робить їх більш вразливими. Однак самі ініціатори конфліктів цього, схоже, не усвідомлюють. І, зробивши випад у бік Сполучених Штатів, вони починають погрожувати Польщі. Тут, як каже Путін, є свої "резони". І полягають вони ось у чому.

Читайте також: Нові санкції проти Росії: Путін переграв сам себе?

Чужа слава

17 липня президент Польщі Анджей Дуда схвалив поправки до закону про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного ладу в назвах будівель та об'єктів. Поправки ці передбачають знесення пам'ятників радянської епохи, в тому числі меморіалів на честь Червоної армії. Закон прийняли на Сеймі 22 червня, і він набуде чинності через три місяці після підписання документа. З цього моменту і протягом 12 місяців будуть демонтовані всі пам'ятники Червоної армії. За підрахунком Інституту національної пам'яті Польщі, це 230 з 469 всіх інших радянських пам'ятників.

Звичайно, що пройти повз таку нагоду у Москві не могли. Не без запізнення у Кремлі таки зреагували на польські новації. 31 липня російська газета "Известия" надрукувала велику статтю, в якій детально аналізувалося, якими можуть кроки у відповідь з боку РФ. Передусім, вони будуть "асиметричними", повідомляє газета.

"Як розповіли "Известиям" джерела в російських дипломатичних колах, розглядається кілька варіантів: персональні санкції проти причетних до розробки закону польських політиків, економічні заходи впливу і активна робота на всіляких міжнародних майданчиках для залучення уваги до цієї проблеми", – йдеться в публікації.

Окрім всього вище зазначеного, росіяни також мають намір вдарити у найболючішу для поляків точку: "Як зазначив на нещодавній прес-конференції в Москві глава комітету з міжнародних справ Ради Федерації Костянтин Косачов, Росія, наприклад, може перестати доглядати за польськими меморіалами, такими як "Катинь" і "Мідне". Сенатор також додав, що до меморіальних місць може бути зараховане і місце під Смоленськом, де у 2010 році сталася катастрофа авіалайнера президента Польщі", – пишуть "Известия".

Що ж, це й справді "асиметричні" кроки – тут російське видання дійсно має рацію. Повз таку обурливу та цинічну помсту не змогли пройти польські медіа, які скористалися нагодою написати, що вони думають про росіян.

Закон про декомунізацію не передбачає ліквідацію пам'ятників на могилах радянських солдатів, йдеться тільки про ті пам'ятники, які не пов'язані з похованням. Відповідь у вигляді можливої відплати по відношенню до місць пам'яті, де знаходяться могили поляків, є підтвердженням дивного обряду варварства в російській культурі,
– реагує на можливі контрзаходи "Польське радіо".

Ухвалюючи закон про декомунізацію, польський Сейм не мав на меті ліквідацію пам'ятників на могилах радянських солдатів

Обстоюючи пам'ятки радянської доби, "російські політики не кажуть про радянські злочини, скоєні проти поляків. У своїх виступах і повідомленнях вони не відображають вторгнення Червоної Армії в Польщу у вересні 1939 року, Катинь та поневолення польської держави після Другої світової війни", – нагадують Wiadomosti.

Читайте також: Москва погрожує Варшаві через знесення радянських пам'ятників

"Польські історики не заперечують, що деякі поляки насправді мають позитивне ставлення до радянських солдатів. Вони нагадують, однак, що це тільки одна сторона медалі. Адже було багато насильства, грабежів, викрадень людей (…). Велика Вітчизняна війна є основним міфом про російську історичну пам'ять, яка повинна об'єднати суспільство", – зазначає tvn24.

"Такий міф потрібен для того, щоб бути джерелом близькості з пострадянськими державами і опорним елементом в зовнішній політиці. Будь-який сумнів в цьому образі, в цьому пам'ятнику перемоги над фашизмом розглядається як напад на Росію", – говориться у статті.

Між тим є дійсно великі сумніви у тому, що Росія може вважати себе наступницею військових зусиль СРСР під час Другої світової війни.

Давайте згадаємо основну річ – це були не росіяни, це був Радянський Союз – десятки, сотні національностей. Це не Росія воювала під час Другої світової війни,
– заявляє політолог Анджей Гіль в коментарях Forsal.pl.

І додає: те, що зараз Москва агресивно впроваджує так звані "спільні цінності" в контексті Другої світової, є "дуже ризикованою операцією". Тим паче, що країна ця сама "переживає жахливу кризу – економічну кризу та кризу ідентичності". Плюс до всього має дві проблеми на "А": аборти та алкоголізм, акцентує експерт.

Однак це все тьмяніє на тлі списку "покарань", які готує Росія для Польщі. Чи не в першу чергу поляків турбує те, що "у Кремля є офіційні сумніви з приводу законності західних кордонів Польщі". "Російські журналісти припустили, що якщо Польща відмовляється від комуністичного минулого, вона також повинна відмовитися від західних кордонів, які дав Сталін. Російське телебачення також стверджує, що в Москві може бути проведений "новий розгляд документів щодо Катині", – повідомляє Rzeczpospolita.

Читайте також: Путін безсовісно використовує День перемоги, – Bild

"Цілком можливо, що Росія прибере пам'ятники, які становлять інтерес для поляків. У тому числі здійснить знесення меморіалу в Катині. Особисто я думаю, що це було б варварством, але в Росії не бракує прихильників такого рішення", – говорить виданню російський політолог Сергій Марков, тісно пов'язаний з Кремлем.

Колись Путін вшановував пам'ять полеглих у війні польських громадян. Нині відповіддю на ухвалену у Польщі декомунізацію може бути зумисне занехаяння меморіалу у Катині. Там, нагадаємо, у 1940 році відбулися масові розстріли поляків

Ми повинні підготуватися до великої міжнародної акції, пояснюючи свою позицію,
– резюмує для Rzeczpospolita колишній заступник міністра закордонних справ Павел Коваль.

Що ж, реалії сьогочасного світу є такими, що не варвари-алкоголіки, якими бачать росіян у Польщі, мусять нести відповідальність за всі свої напади та атаки, а суверенна держава має залучитися підтримкою світової спільноти для схвалення власної внутрішньої політики. Та все ж є один момент, який не може не тішити: Росія вчергове впала надто низько, аби колись виборсатися з бруду, котрий сама ж і породила.

Читайте також: "Їх там не буде": хто у Європі найбільше боїться російської агресії