Росію прирівняли до країни-терориста

Про розширення санкцій проти Росії мова зайшла ще наприкінці 2016 року, коли адміністрація тодішнього президента США Барака Обами піймала РФ на гарячому. Як з’ясувалося, російські хакери за наказом вищого керівництва країни здійснили низку кібератак на сервери Демократичної партії. По суті, Росія спробувала втрутитися в процес виборів президента США, щоб отримати вигідного собі, як тоді вважали в Кремлі, нового главу держави – Дональда Трампа.


США фактично визнали Росію державою-терористом

Обама, президентські повноваження якого практично завершилися, обмежився видворенням з США 35 російських дипломатів. Москва проковтнула таку образу в сподіванні, що новообраний президент Трамп, який не приховував під час перегонів своєї симпатії до Росії, посприяє пом’якшенню санкцій. Тим більше, як згодом стало відомо, тепер вже екс-радник Трампа Майкл Флінн пообіцяв послу РФ в США Сергію Кисляку обмеження санкцій.

Читайте також: ЄС погрожує США "антисанкціями" через санкції проти Росії

Однак після того, як вибухнув скандал щодо зв'язків близького оточення Трампа з Росією, а також після загострення ситуації в Сирії і на сході України все кардинально змінилось. По-перше, Трамп був змушений, принаймні публічно, заперечити будь-які контакти з Кремлем і зробив кілька заяв, в яких засудив дії Росії в Сирії і Україні. По-друге, в Конгресі був розроблений законопроект щодо посилення санкцій проти Росії, Ірану та КНДР.

Читайте також: У США на найвищому рівні відбувається палка дискусія щодо озброєння України, – джерела CNN

Нові санкції досить серйозні і стосуються бюджетоутворюючих секторів Росії – енергетичного і банківського. Але, як зауважує директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, важливий не тільки факт розширення санкцій, а й те, що РФ опинилася в одному ряді з Іраном і КНДР – країнами, яких світова спільнота вважає терористами, що погрожують усім ядерною зброєю.

Є один важливий нюанс: цим документом США визнають ворогом і найбільшою загрозою для національної безпеки три країни: КНДР, Іран і Росію. По суті, це країни-терористи. Це знаково і, якщо тенденція збережеться, то можна очікувати введення додаткових кейсів санкцій по кожній країні, обмежень, ембарго і блокад,
– наголошує Кулик.

Трамп і Путін не домовилися

Законопроект про посилення санкцій майже одноголосно був підтриманий Палатою представників і Сенатом США. Нюанс ще й у тому, що закон створює механізм обов’язкового погодження з Конгресом можливого рішення президента США щодо послаблення санкцій. Тобто президент – в даному випадку Трамп – не має права послабити санкції без згоди конгресменів.


Як Путін не старався, Трамп змушений підписати закон про посилення санкцій

2 серпня Дональд Трамп таки підписав доленосний для Росії закон. Хоча Білий дім усіляко намагався загальмувати ухвалення закону, в Трампа не залишилося іншого виходу. Він, говорять експерти, не в тому стані, щоб піти проти консолідованої більшості Республіканської і Демократичної партій. Крім того, главі Білого дому погрожували імпічментом за спробу зашкодити правосуддю, тому президент США явно не хоче йти на конфлікт із Конгресом.

Водночас, за словами директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, закон про розширення санкцій – це реакція Вашингтону на події в світі, а також ще одне підтвердження того, що Путін не домовився з Трампом, щоб той переконав політичний істеблішмент США не запроваджувати санкції.

Хоча Кремль сам підштовхнув Трампа до такого рішення. Після ухвалення закону Сенатом Росія заявила, що зупиняє роботу 755(!) працівників американських диппредставництв. Причому ситуація розвивалася досить комічно. Як заявив Путін, "пора нам показати, що ми теж вже без відповіді нічого залишати не будемо".

Це цілком відчутно, тому що тисячу з гаком співробітників – і дипломатів, і технічних працівників працює в Росії. 755 повинні будуть припинити свою діяльність,
– сказав Путін.

Цікаво, що спочатку РФ планувала скоротити діяльність 745 американських дипломатів, потім додали ще 10. Таке собі роздування щік перед громадянами РФ: США вислали 35 дипломатів, а Росія майже 800. Але виникає закономірне питання: чому в Росії, яка історично вважає США своїм головним світовим опонентом, офіційно працює мало не ціла армія американських дипломатів? Примітно, що Вашингтон заперечив заяви Москви про тисячу дипломатів, які працюють у Росії.

Але суті справи це не змінює. Як зазначив політичний експерт Сергій Постоловський, Росія фактично затиснула Трампа в жорсткі рамки, коли він уже не міг не підписати закон про розширення антиросійських санкцій.

Якби в Кремлі утрималися від такого кроку, то Дональд Трамп ще міг би подумати, чи підписувати ухвалений Палатою представників і Сенатом закон про розширення антиросійських санкцій. Тепер у нього не залишилося вибору. Інакше в США може розпочатися нова хвиля скандалу навколо Трампа,
– зазначає Постоловський.

Росія погрузає в санкційному болоті

Які б гучні заяви не лунали в Кремлі, що санкції тільки роблять країну міцніше, все зовсім навпаки. На переконання спостерігачів, нові санкції для Росії матимуть негативні економічні і політичні наслідки, адже скоро розпочинається президентська виборча кампанія, яку Путін хоче переможно виграти.

Попри всю браваду Росії це суттєвий удар по її економічним інтересам, енергетичній безпеці і по можливості модернізації економіки. Росії зараз необхідні нові технології і інвестиції. Тому що в РФ всі спроби побудувати щось своє закінчуються роботом з конструктора "Lego",
– говорить Кулик.


Санкції вдарять по Путіну і створять проблеми під час виборів президента РФ

Як підкреслює Микола Давидюк, Росія дуже сильно боїться розширення Вашингтоном санкцій. Особливо зараз, коли Путін розпочинає президентську виборчу кампанію. Він розраховував на зняття санкцій, щоб восени почати рухатися до переможної виборчої кампанії. А виходить навпаки.

Це геополітична поразка Путіна, який підтримував Трампа на виборах. Путін хотів зняття санкцій, щоб восени почати рухатися до переможної виборчої кампанії. Замість цього загрузає в санкційному болоті і не знає, як з нього вибратися. Його махінації не спрацювали, і виходить, що закони демократії сильніші автократії і авторитарних режимів. Ні інформаційні фейки, ні хакерські атаки не дають потрібного результату. І ті, хто вчиняє злочини, несе покарання,
– наголосив Микола Давидюк.

Тому, вважає політичний експерт, Путін зіштовхнеться з реальними електоральним проблемами на виборах президента Росії в 2018 році.

Українське питання

Звичайно, для України рішення США про розширення антиросійських санкцій важливе. Чим слабкіша російська економіка, тим менший військовий потенціал РФ. Отже, в Кремля буде менше можливостей для постачання зброї і людського ресурсу на Донбас бойовикам. Крім того, передбачена фінансова підтримка: створення "Фонду для протидії російському впливу", на який виділяється 250 мільйонів доларів на 2018-2019 роки. На реалізацію ініціатив щодо підтримки енергетичної безпеки України передбачається ще 30 мільйонів "зелених".

Водночас, наголошує Віталій Кулик, Україні не треба надто радіти, так як цей закон не означає зміну підходів адміністрації Трампа до України.

Україна – це питання роздратування для Трампа і якогось проукраїнського лобі в його оточенні немає. Є союзники і попутники Трампа, які виступають з проукраїнською позицією, але говорити, що це відображення зовнішньополітичного вектору США, – передчасно,
– зазначає експерт.


Росія у відповідь на санкції може посилити військове напруження на Донбасі

Адекватно на дії США Росія не зможе відповісти, але Кремль у таких випадках полюбляє асиметричну відповідь: посилює військову ескалацію на сході України.

Не можна виключати початку наступу на Донбасі, диверсій і провокацій на лінії розділення. Росія бряцатиме зброєю в районі Прибалтики, на україно-російському кордоні. Можливо, на Північному Кавказі, Центральній Азії, – в сферах, які чутливі для Заходу. Це може бути Сирія, що провокуватиме Вашингтон на дії до пошуку діалогу. Хоча сумнівно, що у Вашингтоні притомні політичні діячі будуть говорити про корекцію санкцій. Ніхто від цього рішення відмовлятися не збирається,
– переконаний Віталій Кулик.

Та все ж, хоча санкції США розширили, звичайно, не заради України, а захисту власних національних інтересів, цей крок з часом може призвести до локалізації конфлікту на Донбасі. Принаймні, американський The Wall Street Journal повідомив, що Пентагон та Держдепартамент США вже мають готовий план надання Україні летальної зброї. Мова йдеться про поставки протитанкових ракетних комплексів "Javelin" та надання протиповітряного озброєння. Слово за Трампом.

Як розповів військовий експерт Олег Жданов, надання летальної зброї Україні цілком реальне, і це може суттєво змінити ситуацію на Донбасі на нашу користь. З поліпшенням технічного оснащення української армії шанси в проросійських терористів істотно зменшуються.

Javelin п’ятого покоління – це високі технології. Комплекси діють за принципом: пустив – і забув. Тобто навів на мету, натиснув на курок. І у танків противника немає шансів піти від цієї ракети,
– говорить експерт.

За словами Жданова, в РФ немає сил і засобів для масштабного наступу. Максимум, що Москва може зробити – збільшити кількість обстрілів.

Звичайно, рішення США поставило на довгу паузу питання поліпшення взаємовідносин з Росією. Це вже визнали в Москві. Прем'єр Мєдвєдєв порівняв закон з "торговою війною" і заявив, що уряд Росії не очікує скасування введених США санкцій протягом десятиліть.

Та посилення санкцій проти Росії не означає, що керівництво України тепер може розслабитися. В Кремля ще достатньо ресурсів, щоб розхитувати ситуацію як на окупованих територіях, так і всередині України. Крім того, західні партнери уважно стежать за змінами в нашій державі, ходом реформ, боротьбою з корупцією тощо. Тому, якщо у Вашингтоні і Брюсселі не побачать прогресу, то можуть піти на зближення з Росією.

Читайте також: Трамп і Путін – знайомство: чого чекати після зустрічі президентів США і РФ