Студент бабцю чи бабця студента…

Нещодавно стала свідком доволі неприємної ситуації – на перший погляд звичайна суперечка, але яка змусила мене замислитись над тенденційністю цього явища.

Повертаючись на вихідних з фестивалю міжміською маршруткою натрапила на «бєшену» бабулю і трохи випившого студента. Спочатку ніщо не віщувало біди: усі мирно позаходили у маршрутку, місця усім не вистачало, тому дехто стояв у проході. Останнім пасажиром виявився студент, який повертався з фестивалю дещо «під шафе», але поводив себе на диво мирно. Він почав розповідати про свої пригоди друзям, яких зустрів у бусику. Але це не сподобалось одній жіночці – років під 50, якій, мабуть, екстріму бракує в житті, або ж просто хотілось виговоритись. Вона почала доволі голосно розповідати своєму сусідові: «Подивися, завжди якесь бидло має зайти у маршрутку! (натякаючи на студента)».

Юнак робить вигляд, що не чує образ жінки і продовжує свою бесіду з друзями. Але у розмові про свої походеньки у студента «виривається» мат – і тут вже в жіночки геть зовсім розв‘язались руки чи, то правильніше сказати, язик. Рот у жінки не закривався навіть після того, як студент вибачився за «криве» слівце і узагалі перестав спілкуватись навіть зі своїми друзями. Дійшло до того, що оскаженіла жінка почала погрожувати хлопцеві і напрошувалась вийти з ним з маршрутки, щоб розібратись, як то кажуть по-чоловічому!

Це все тривало близько 15-ти хвилин. Жінка розраховувала, що пасажири стануть на її захист, щоб провчити неввічливого студента. Але сталося навпаки – адже усі прекрасно розуміли, що скандал роздула пасажирка, у якої просто свербів язик. Ледь не забула сказати, що щоразу кидаючи образи у бік хлопця, жінка наголошувала на свій поважний вік і про те, що працює вчителькою і розуміє, як треба поводитися з такими «пасажирами». Конфлікт закінчився тільки тоді, коли півмаршрутки попросило жінку відчепитися від студента і мовчки доїхати до своєї зупинки.

Схожі ситуації я вже бачила у трамваях і тролейбусах, навіть сьогодні, стоячи у черзі для сплати за комунальні послуги. Я не хочу займати ні чию позицію, оскільки з одного боку розумію старших людей, яких дратує молодь з її вільними поглядами на життя, але й розумію студентів, яким набридло слухати повчання старших, які чомусь не завжди мають рацію. В який момент ці покоління помінялися місцями? Коли поняття «старший» перестало бути тотожним з поняттям «розумніший». Чесно скажу, у тій міжміській маршрутці мені було соромно не за студента, а за бабулю… У тій ситуації хлопець виявився толерантнішим за жінку, яка мала б зважаючи на свій поважний вік і виховання, бути розумнішою… Як часто ми чуємо у магазинах від старших продавців: «Шо ТИ хочеш?» Хіба ж самоповага вимірюється у віці? Невже, коли тобі «перевалює» за 40 ти маєш перестати поважати усіх довкола і отримуєш дозвіл поводити себе так, ніби усі тобі щось винні?