"Я – живий, а ти?": репортаж з "Театру ветеранів" у Києві, де війну показують очима військових

"Театр ветеранів" – унікальний проєкт, створений для тих і разом з тими, хто пройшов через війну. Тут ветерани пишуть п'єси, виходять на сцену і перетворюють досвід війни на мистецтво. Це історії, які варто почути. 

В останній тиждень серпня в театрі стартував другий Фестиваль перших п'єс. Він триватиме з 26 до 31 серпня. У рамках фестивалю планують представити 24 п'єси.

Напередодні фестивалю 24 Канал побував за лаштунками "Театру ветеранів" та поспілкувався із директором театру, режисерами та акторами, які об'єдналися, щоб голос ветеранів був почутий.

Варте уваги Були проблеми з алкоголем, – інтерв'ю ветерана про повернення з фронту і втрату найкращого друга 

Що відомо про "Театр ветеранів"?

"Театр ветеранів" функціонує вже понад рік. Євген Малюкевич, директор і співзасновник, розповідає, що ідея створення театру виникла у його підрозділі із розуміння, що військовим і їхнім родинам потрібне місце для рефлексії, усвідомлення та пропрацювання досвіду війни, який у кожному випадку є унікальним. 

У театрі ветерани навчаються писати п'єси, які потім ставлять на сцені. Ці вистави допомагають побачити війну очима наших захисників.

У нас є глобальна і локальна мета. Локальна – показати, що з травмою можна жити, її можна пережити й трансформувати у творчість. Це супербазова річ. А глобальна мета – ми хочемо, щоб тексти українських ветеранів були голосом української культури в Європі та світі. Як каже наш керівник освітнього курсу: люди, які взяли до рук зброю – дуже вартісні, їх голос – унікальний. І хочеться, щоб голос ветеранів був почутий,
– говорить Євген Малюкевич.

Директор "Театру ветеранів" Євген Малюкевич / Фото Анжели Фігін, 24 Канал

Перший курс з драматургії у театрі набрали у червні 2024 року, і після його закінчення на сцені поставили 15 п'єс, до написання яких долучилися ветерани. З того часу кількість заявок охочих долучитися до театру значно зросла, адже більше людей дізналися про проєкт. Утім, є ще один важливий аспект – на жаль, кількість ветеранів збільшується. І "Театр ветеранів" – це місце, де кожен українець може чесно зіштовхнутися з їхнім життям.

"Цікаво, що попри ампутацію, попри все, що з ними сталося, і те, що вони пережили, у них все одно вмикається, як і в будь-якого актора, ось ця внутрішня дитина та азарт. І вони настільки живі. Ця передача енергії від глядача до автора, актора та навпаки і вмикає цю живу дитячість", – розповідає режисерка Анастасія Борсук.

У театрі є історії, що відгукнуться кожному

Серед учасників театру є і цивільні. Наприклад, акторки Поліна та Анна, з якими 24 Канал поспілкувався під час репетиції. На сцені жінки розповідають історію, яка відгукнеться багатьом українцям. Вона про жінку, яка має російське коріння з боку батька, про те, як глибоко це російське коріння жило в ній, і про те – як його знищили. 

"Це цікавий текст, тому що багато речей перегукується з тим, що відбувалося зі мною особисто. Читаючи, мені здається, що ця історія про мене, про кожного українця. Це дуже потужна історія, і коли ми прочитали її – по тілу з'явилися сироти й одразу захотілося взяти у цьому участь. Це не просто художня п'єса про вигаданих героїв, це – реальна частина життя людини", – розповідає Поліна, одна з акторок.

Фото з репетиції "Театру ветеранів" / Фото Анжели Фігін, 24 Канал

Під час репетиції лунає фраза: "Я – живий, а ти?", і від неї дійсно виступають сироти, адже це те, що кожен українець неодноразово писав близьким за останні понад три роки. Перекличка після нічного обстрілу, заповітний плюсик від близької людини з фронту – це те, що, на жаль, стало нашою буденністю.

Про виклики перед "Театром ветеранів"

Актор і режисер Максим Девізоров зауважує, що перед театром є два виклики. По-перше, складно вибудувати репертуарну політику, адже часто цивільні, які спочатку приходять до театру, потім свідомо вирішують мобілізуватися. Як говорить Максим: є те, що не можна відкладати і це – захист нашої держави. По-друге, на жаль, не завжди люди хочуть дивитися вистави про війну.

Іноді буває, що виставу, де набирають відомих акторів, не просто продати, і доводиться скасовувати показ, бо не продали зал. А ми говоримо про ветеранський театр, тобто це завдання ускладнюється, тому що всі втомилися від війни й у вільний час хочуть провітрити голову, а не занурювати себе у проблеми тих, хто повернувся з фронту, 
– розповідає Максим Девізоров.

"Театр ветеранів" на сцені / Фото надані 24 Каналу

Утім, Максим Девізоров переконаний, що це не є проблемою, яку неможливо здолати, тому що дійсно є багато свідомих людей. Головне, що в театрі вірять у те, що роблять, у важливість цих текстів. Отже, які б виклики перед ними не постали – вони готуються їх пройти, аби голос наших ветеранів чули не тільки в Україні, а й за кордоном. Бо війна в Україні не лише про захист нашої держави, вона – про захист свободи та незалежності у сучасному світі.