"Альфа", "Бета", "Гамма", Марс: космічне інтерв’ю з Максом Поляковим
Новини про космос часто мають відношення до чогось дуже далекого: галактики, чорні діри й екзопланети. Та більш "приземлені" новини теж цікавлять спільноту, адже запуски ракет-носіїв напряму допомагають нам жити: прогноз погоди, GPS, телебачення та інше. Тому особливо цікаво поспілкуватися з людиною, яка прямо пов'язана із забезпеченням цих благ цивілізації – Максимом Поляковим.
Максим Поляков – це яскраве уособлення "нового космосу". Український інвестор будує вертикально інтегрований космічний бізнес. Згідно з його задумом, планується діяльність цілого комплексу "вертикальних організацій", які будуть забезпечувати увесь процес: від створення корисного навантаження до засобів виведення його на орбіту та аналізу просторових даних.
Цікаве на сайті Від землі до неба: історія української космонавтики
Максим Поляков займається створенням вертикально інтегрованого космічного бізнесу / Фото пресслужба Максима Полякова
Онлайн-зустріч з Максом Поляковим
Редакція Техно 24 поспілкуватися з бізнесменом в онлайн форматі на закритому брифінгу. Ділимося з вами найцікавішими відповідями, які проливають світло на роботу україно-американського інвестора та космічного підприємця.
"Альфа"
Ракета-носій компанії Firefly Aerospace під назвою Alpha вперше злетіла 3 вересня 2021 року. Запуск закінчився ефектним контрольованим вибухом.
Це сталося через те, що у носія виявили проблему – на 15 секунді польоту тяга одного двигуна Reaver різко впала через незаплановане перекриття вентиля подачі палива. Спочатку ракета трималася впевнено. Проте після подолання моменту максимального динамічного спротиву, Max-Q, та набору надзвукової швидкості, носій перестав бути контрольованим.
Команда знищити ракету-носій була своєчасна, що не дозволило розлетітися уламкам на більшу територію, заподіявши шкоду людям. Проте, кілька шматків "Альфи" все одно впали в районі містечка Оркат. Це виглядає дещо дивним, адже виходить, що уламки впали у протилежній стороні відносно траєкторії запуску. Ймовірною причиною цього міг бути сильний вітер на великих висотах.
Цікаве на сайті Firefly Aerospace опублікувала детальне відео запуску та знищення ракети Alpha
Згідно з планом, ракета-носій Alpha мала набрати надзвукову швидкість на 67 секунді польоту. Тому для спеціалістів це був "перший дзвіночок", який свідчив про проблему – надзвукова швидкість була досягнута лише через 2 хвилини 20 секунд, вже після подолання моменту максимального динамічного спротиву.
Ракета-носій Alpha на стартовому столі / Фото NASA Space Flight
Та Макс Поляков сильно не переймається проблемою й говорить, що зараз у компанії мають "опрацювати всі помилки, які були". Підприємець впевнений, що головне – це другий-третій пуски. Адже, якщо польоти не будуть успішними й тоді, то це означатиме, що "вона не правильно зроблена".
Абсолютна більшість потужностей виробництва "Альфи" розташована у США. Першочергово в Україні, у Дніпрі, розробляли турбонасосну систему подачі та клапани. Але оскільки 90% замовлень для Alpha – це військові, то й виробничі потужності мають бути у США.
Макс Поляков повідомив, що другий запуск ракети-носія слід чекати приблизно у грудні 2021 року. Ракети №3 та №4 вже будуються. Деталей для "Альфи" зроблено достатньо:
Карбон-баки вже зроблені на 10 ракет наперед. Двигуни — на 5 ракет наперед. Авіоніка на 10-15 ракет наперед.
Ціна за пуск Alpha не розголошується. Та Максим говорить, що дешевше виготовляти нові "Альфи", ніж робити їх багаторазовими. Ці ракети виконуватимуть роль дешевих космічних "маршруток", які доставлятимуть на цільові орбіти малі апарати.
Старт та аварія ракети-носія Alpha: дивіться відео
"Бета"
"Бета" – це ракета-носій середнього класу, яка зможе вивести на низьку навколоземну орбіту до 8 тисяч кілограмів. Поки ми бачили лише масогабаритний макет першого степеня ракети. Коли з’явиться повноцінна ракета – Максим не говорить. Для цього, за словами підприємця, потрібні американські державні замовлення. Проте на "Бету", ймовірно, поки немає попиту.
Знаєте перший закон аеродинаміки, до якого я нещодавно зробив апдейт. Перший закон аеродинаміки свідчить: без грошей нічого не літає. І є до нього ще маленький додаток: без держпідтримки теж нічого не літає. Без держпідтримки тих країн, де є клієнти.
"Бету", за словами Максима, вони "освоюють". Але "такий клас ракет, як "одна тонна+" на 80% повинні бути підтриманими держзамовленнями".
Цікаве на сайті Як у Дніпрі розробляють деталі космічних ракет – розмова з директором Firefly Aerospace Україна
Так буде виглядати ракета-носій Beta / Фото Firefly Aerospace
"Гамма"
"Гамма" – це вантажний ракетоплан, який можна роздивитися на сайті Firefly Aerospace. Доволі футуристичний дизайн з двома клиноповітряними тороїдальними двигунами та, вочевидь, одним вакуумним двигуном.
На жаль, як сказав Макс Поляков, – це поки що мрія. Мрія та далекі плани. Наразі компанія Firefly Aerospace більше зайнята "Альфою". Хоча, як відзначив підприємець, певні напрацювання по проєкту вантажного ракетоплана існують.
Навіть, якщо корабель з’явиться, то точно буде відрізнятися від того, який зображений на сайті. Наприклад, до придбання компанії Максимом Поляковим, Firefly Space Systems займалася проєктом клиноповітряних двигунів, які планувалися встановити на "Альфі". Після реорганізації FSS у Firefly Aerospace ці двигуни з'явилися на рендері ракетоплана Gamma, а на "Альфу" поставили "класичні".
Приблизно так має виглядати "Гамма" / Фото Space Watch
Та доля цих двигунів виявилася прикрою.
Проєкт закрили. Ці двигуни навіть близько не витримують конкуренції по питомому імпульсу. Та економія, яку дає клиноповітряна конфігурація сопла на початку, ні в яке порівняння не йде з тими чотирма двигунами (Reaver, – Техно 24) з турбонасосною подачею.
Поляков додав, що заміна на "Альфі" клиноповітряних двигунів на "класичні" дозволила збільшити у 2,5 рази вагу корисного навантаження та зробити запуск дешевшим. Ймовірно, відмова використання двигунів на ракеті Alpha спонукала відмовитися й від використання їх на носії Gamma.
Місяць, Марс, Україна
У лютому 2021 року стало відомо, що NASA обрало Firefly Aerospace для доставлення наукових приладів на Місяць. Сума контракту склала понад 93 мільйони доларів.
Американці хочуть бути на Місяці... Ми не збираємося доставляти людей. У це нехай граються SpaceX з Безосом. А ми просто поставляємо вантаж. І всього три компанії отримали від NASA по 100 мільйонів кожна, щоб продемонстрували перші "лендери", двигуни, – основний та вісім двигунів управління при посадці.
Читайте на сайті Firefly Aerospacе отримала контракт NASA на 93,3 мільйона доларів з доставки вантажів на Місяць
Місячний "лендер" Firefly Aerospace / Фото NASA
Між іншим, Максим відзначив, що ці двигуни Firefly Aerospace виробляються та тестуються в Україні. Це окремий напрямок у роботі космічної компанії Полякова, який "не пов'язаний з ракетами".
Місячний "лендер" Firefly називається Blue Ghost, а до супутника Землі його відправить ракета-носій компанії SpaceX Falcon 9.
"Альфа" дуже маленька для такого пуску. Тому ми забронювали SpaceX, цілу ракету.
Посадка Blue Ghost має відбутися в Морі Криз, де раніше розбилися радянські апарати "Луна-15" та "Луна-23". Вдале "приземлення" здійснила лише "Луна-24" у 1976 році.
Для Blue Ghost була обрана саме ця локація через те, що "там розташована найближча точка до місячної мантії". Тому прилади на борту автоматичної станції будуть пов'язані з вивченням геології та "корисними мінералами".
Уся програма NASA CLPS буде вартувати 4,6 мільярда доларів. Firefly Aerospace має "ще дві заявки". Макс Поляков впевнений, що другий місячний контракт вони теж виграють.Чи варто освоювати Марс?
Макс Поляков відверто вважає, що освоювання Марса сьогодні – це утопія.
Спочатку потрібно освоїти навколоземний простір, щоб хоча б Землю як єдиний організм зрозуміти. А не ділити планету кордонами як країни розташовані.
Також Макс додає, що першочергово на земну цивілізацію чекає освоєння супутника Землі: "Місяць очевидно буде базою. Там ми будемо виготовляти дуже багато чого для освоєння Марса та далекого космосу."
Поляков впевнений, що саме на Місяці будуть "друкуватися" частини ракет, виробляти паливо та воду.
Тягати це все з Землі – це дуже дорого. І Місяць є ідеальною точкою, звідки це все піде далі.
Та водночас з думками про освоєння супутника Поляков зазначає, що не вірить у місячну базу. Адже "через три роки технологій буде достатньо", щоб забезпечити усі тактильні відчуття та сприйняття, що дозволить використовувати мало не андроїдів на Місяці.
Людина на Місяці: Юджин Сернан, сфотографований Гаррісоном Шміттом / Фото NASA Project Apollo Archive
Космічна галузь України
Макс Поляков досить скептично ставиться до космічної галузі України в загальному.
Я не хочу нікого критикувати. Хлопці роблять, що можуть. Але за 10 років змінилося 8 керівників НКАУ (Національне космічне агентство України, – Техно 24). Чи скільки там? Треба порахувати. Тому в тій вузькій екосистемі, де глава Національного космічного агентства змінюється частіше, ніж за два роки, що можна реально зробити?
Другий негативний фактор, на думку Полякова, – це "самозакохана гордість".
Ми хвалимося Сікорським. Який виїхав після розвалу царської Росії. Ну як можна хвалитися Сікорським, що він українець?
Також підприємець наводить й інші приклади: "ми 400 супутників зробили, ми робили військові ракети, ми зробили "Мрію"… І це все не можна викорінити!".
Поляков вважає, що ця гордість підвела українців, спричинила крах галузі та "продаж креслень".
Те що ми бачимо сьогодні – це жалюгідна спадщина, яка там лишалося, яку ми розпилюємо на метал.
Підприємець говорить, що "інтелект йшов", а нове виробництво "не робилося". Старе "виробництво" не може зараз бути конкурентноздатним, адже не може забезпечити той необхідний рівень розвитку та інновацій (R&D).
Як приклад Макс наводить турбонасос, який "збирається з п'яти частин протягом шести місяців по технологіях "Південмашу". А напротивагу йому використовують сучасні технології 3D-принтерингу, які дозволяють "одним проходом принтеру за три дні" надрукувати одну частину турбонасосу.
Тому, вважає підприємець, "Південмаш" не може конкурувати на ринку, бо нові технології, матеоріалознавство й так далі пішли дуже далеко вперед. Тому такому галузевому підприємству, як КБ "Південне" необхідно фактично змінювати стратегію й займатися впровадженням нових технологій та інновацій.
Це все з точки зору технологій дуже прикро. Нам лишається працювати лише кувалдою.