У скіфському кургані в Україні знайшли рідкісний артефакт, що переписує історію

Що приховував некрополь Скоробір?

Під час розкопок у некрополі Скоробір, що розташований поблизу знаменитого Більського городища, археологи натрапили на рідкісне поховання з предметами, які не мають прямих аналогів у скіфській культурі. Попри те, що саму знахідку зробили ще у 2017 році, детальна наукова дискусія навколо неї розгорілася лише зараз, після завершення тривалого процесу консервації та вивчення. Про деталі дослідження пише видання Arkeonews.

Дивіться також Археологічна сенсація: знамените різьблення з міста Гьобеклі-Тепе пов'язали з трипільцями 

Поховання датують останньою чвертю 6 століття до нашої ери. Археологи виявили парну могилу: чоловіка віком приблизно 30 – 40 років та молодої жінки, якій було від 18 до 22 років. Хоча курган раніше пограбували, зловмисники залишили науково безцінні речі. 

Біля голови та ніг жінки збереглися залишки шкіряної шапки та пояса, рясно декорованих бронзовими бляшками. Окрім цього, у могилі знайшли бронзове дзеркало, гральні кості, чорнолощену чашу, рогове блюдо й деталі дерев'яної посудини. Такий набір предметів вказує на високий соціальний статус покійної та її можливу причетність до ритуальних чи сакральних практик.

Шкіряний пояс з поховання / Фото Ірини Шрамко, Станіслава Заднікова

Сучасний кондиціонер – це більше, ніж просто охолодження. NORDIS створює системи, що підтримують комфортний мікроклімат у будь-яких умовах. Це якість та надійність, якій довіряють у Європі.

Загадка шкіряного головного убору

Найбільшу увагу дослідників привернула саме шапка. Вона має форму низького циліндра з пласким верхом, що візуально дуже нагадує традиційну хорватську шапку, відому як "ліка". 

Науковці зауважують, що техніка її виготовлення є нетиповою для Скіфії. Замість звичного золота для оздоблення використали дрібні бронзові пластини у формі скоб, які кріпилися до шкіряної основи.

Археологиня Ірина Шрамко, яка опублікувала результати дослідження в журналі Arts, підкреслює, що подібна технологія характерна для культури Гальштатського кола, поширеної у Центральній Європі в епоху раннього заліза. Найближчі паралелі таких виробів зустрічаються в південно-східній альпійській зоні та на півдні Німеччини. 

Внутрішня частина шапки мала тонку шкіряну підкладку, яка захищала голову від гострих металевих кріплень і робила убір зручнішим. Пояс зберігся лише фрагментарно, проте аналіз показав, що його виготовили у тій самій техніці, що й головний убір.

Реконструкція головного убору / Фото Історико-культурний заповідник "Більськ"

Генетичне коріння та порятунок артефактів

Органічні матеріали, такі як шкіра, надзвичайно рідко зберігаються протягом тисячоліть. Щоб врятувати знахідку, фахівці заповідника "Більськ" вилучали предмети разом із ґрунтом, монолітом. Коли шкіра опинилася на повітрі, вона почала стрімко руйнуватися. 

Реставратори Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Сергій Омельнюк та Володимир Болотін проводили стабілізацію матеріалу безпосередньо в польових умовах. Робота виявилася технічно складною: шкіра зморщувалася, і її неможливо було повністю пом'якшити без ризику знищення. У підсумку реставраторам таки вдалося зафіксувати об'єкти у стабільному стані, зберігши їхню структуру.

Вчені дослідили рештки померлої

Сенсаційні дані отримали і після генетичного аналізу зубів та кісток жінки, який провели в Університеті Тарту в Естонії. Дослідження підтвердило генетичну спорідненість покійної з населенням Центральної Європи, зокрема з племенами яподів, які мешкали на території сучасної Хорватії. 

Це не означає, що жінку можна однозначно ідентифікувати за однією етнічною ознакою, але знахідка свідчить про активні контакти, шлюбні зв'язки або міграції окремих груп із Центральної Європи до району Більського городища.

Дивіться також Загадка віком тисячі років: посеред поля у Словаччині знайшли 77 обезголовлених скелетів 

Більськ як центр стародавніх цивілізацій

Більське городище в Полтавській області вважають одним із найважливіших об'єктів ранньої залізної доби у Східній Європі. Багато дослідників ототожнюють його з містом Гелон, яке описував давньогрецький історик Геродот. Це був не просто форпост, а величезний політичний і культурний центр на перетині торговельних шляхів між грецькими колоніями, кочовими скіфами та осілими громадами лісостепу.

Некрополь Скоробір, де виявили шкіряну шапку, є одним із найбільших могильників, пов'язаних із городищем. Хоча вчені дослідили менше сотні курганів із понад тисячі, кожна знахідка додає нові деталі до розуміння тогочасного суспільства. Використання бронзи замість золота в одязі знатної жінки вказує на те, що цінність цих речей полягала не у вартості металу, а в ідентичності, статусі та родових традиціях. 

Наразі артефакти планують внести до Державного реєстру національного культурного надбання України, а згодом вони стануть частиною експозиції в Полтаві.