Найбільша брила льоду на планеті розтане за кілька тижнів: чому гігантський айсберг колапсує
- Айсберг A23a, що відокремився від льодовикового шельфу Філхнер у 1986 році, поступово тане в теплих водах Атлантики, втративши значну частину своєї площі у 2025 році.
- Вчені спостерігають за розпадом айсберга з особливою цікавістю, оскільки це дозволяє вивчити вплив глобального потепління на льодовики Антарктиди та рівень Світового океану.
Майже чотири десятиліття цей колос блукав океанічними просторами, вражаючи своєю витривалістю та масштабами. Його історія почалася ще в минулому столітті, але саме зараз вона стрімко наближається до фіналу. Те, що колись здавалося непорушною крижаною територією, сьогодні тане на очах, залишаючи після себе лише спогади й важливі наукові дані про майбутнє планети.
Чому подорож довжиною в 40 років завершується саме в теплих водах Атлантики?
Історія айсберга, відомого під назвою A23a, почалася ще у 1986 році. Тоді величезна брила льоду відокремилася від антарктичного льодовикового шельфу Філхнер у морі Ведделла. На момент свого народження цей гігант мав площу понад 4 000 квадратних кілометрів, що приблизно вдвічі перевищує територію Лондона. Довгий час він залишався майже нерухомим, застрягши у морському мулі на понад тридцять років. Лише у 2020 році дослідники зафіксували початок його повільного дрейфу. Цей момент уже тоді можна було назвати початком кінця, пише 24 Канал.
Дивіться також Кривавий водоспад Антарктиди: учені нарешті знають, що стоїть за червоними водами з-під льоду
Шлях A23a був сповнений несподіванок. Керуючись океанічними течіями, він рухався вздовж Антарктичного півострова за маршрутом, який вчені називають "Алеєю айсбергів", у напрямку Південних Оркнейських островів. На цьому шляху він навіть потрапив у гігантський водяний вихор, відомий як колона Тейлора, де обертався на одному місці протягом восьми місяців.
Згодом він продовжив свій рух повз острів Південна Джорджія, поступово виходячи у відкриті води Південної Атлантики. Крістофер Шуман, колишній дослідник Університету Меріленду, зауважив, що спостереження за цим об'єктом нагадувало перегляд захопливої драми, де глядач ніколи не знає, що трапиться далі.
Ситуація почала критично змінюватися у 2025 році. Протягом першої половини року A23a втратив приблизно чверть своєї площі. Хоча він все ще залишався колосальним за розмірами – на початку 2025 року його довжина відповідала відстані між островом Вайт та французькою Нормандією – процес руйнування став незворотним.
Айсберг A23a у листопаді 2023 року / NASA Earth Observatory
Телескоп Copernicus Sentinel-3 зробив це зображення A23a 5 квітня 2025 року / Copernicus Sentinel/ESA
Під впливом теплих океанічних вод основа та краї льодової маси почали підточуватися, що призвело до відколювання великих фрагментів, які отримали власні назви – A23g, A23h та A23i. До середини 2025 року A23a офіційно перестав бути найбільшим айсбергом у світі.
Особливо інтенсивним руйнування стало у грудні 2025 року, під час літнього сезону в Південній півкулі. На поверхні крижаного острова з'явилися глибокі сині озера талої води. Майк Мередіт з Британської антарктичної служби пояснив, що це була прекрасна, але тривожна ознака того, що айсберг тане одночасно зверху та знизу, стаючи надзвичайно крихким. Вода просочувалася в тріщини, розширюючи їх під тиском – це явище вчені називають гідророзтріскуванням.
Наприкінці лютого 2026 року айсберг, підхоплений течіями, подолав понад 700 кілометрів всього за одинадцять днів, рухаючись із середньою швидкістю близько 2,7 кілометра на годину, пише BBC. Він потрапив у води, температура поверхні яких сягала 10 градусів Цельсія. Учені порівнюють цей стан із кубиком льоду у напої, який у таких умовах зникає дуже швидко. Станом на 5 березня 2026 року площа A23a скоротилася приблизно до 180 квадратних кілометрів.
Розміри айсберга A23a з січня 2025 року по 1 березня 2026 року / Фото BBC/NASA
Коли він зникне остаточно?
Вчені планують припинити моніторинг об'єкта, коли його площа зменшиться до 70 квадратних кілометрів. Професор Едріан Лакман з Університету Суонсі прогнозує, що всі сліди колишнього гіганта зникнуть вже за кілька тижнів.
Хоча розпад великих айсбергів є природним явищем, дослідники вивчають долю A23a з особливою цікавістю через його розміри, історію та вплив на рівень світового океану. Це ціла природна лабораторія, котра в прямому ефірі дозволяє побачити, що на нас чекає в майбутньому. Це допомагає зрозуміти, як шельфові льодовики Антарктиди можуть реагувати на глобальне потепління та як це вплине на підвищення рівня Світового океану в майбутньому.