Науковці знайшли чумну бацилу в 4000-річних зубах з Австрії
Джерело:
Archaeologia AustriacaЗгідно з нещодавнім дослідженням, проведеним генетиками, в зубах людей з культури Унетика, стародавнього суспільства бронзової доби, було виявлено ДНК чумної бацили. Останки цих людей були знайдені на кладовищі Дразенхофен в Австрії, де археологи розкопали їхнє поховання.
У зубах двох чоловіків, які жили приблизно чотири тисячі років тому, були виявлені сліди ДНК чумної бацили, що робить їх найдавнішими ймовірними жертвами чуми, коли-небудь виявленими в Австрії. Результати дослідження були опубліковані в журналі Archaeologia Austriaca.
Дивіться також У Помпеях знайшли фреску, на якій зображено щось схоже на ранній варіант піци
Чума
Високоінфекційне захворювання, що викликається грамнегативною бактерією Yersinia pestis, вражає людство з давніх часів. Згадки про цю хворобу можна знайти в різних історичних джерелах, в тому числі в Біблійній Книзі Першого Царства, де описується спустошлива епідемія в кількох містах Близького Сходу. Більш відомі випадки спалахів чуми включають чуму Юстиніана і Чорну смерть, що сталися в середньовічні часи.Найдавніший випадок зараження чумою
Перші згадки про цю хворобу датуються приблизно 1200 роком до нашої ери, однак нещодавні археологічні та палеогенетичні дослідження показали, що бактерія чуми вражала людей ще раніше. Найдавніший відомий випадок інфікування був знайдений на території сучасної Латвії, де були виявлені останки інфікованої людини, яка жила між 5432 і 4973 роками тому. Подібні випадки також були виявлені в Росії, наприклад, у людини з афанасіївської археологічної культури, яка померла між 4838 і 4617 роками тому.
Могила з рештками двох людей, які були заражені чумою / Фото ÖAW / Archaeprotect
У 2018 році австрійські археологи провели розкопки на могильнику Дразенгофен, виявивши 22 могили, пов'язані з унетицькою культурою ранньої бронзової доби, яка процвітала приблизно з 2200 по 1550 рр. до н.е. Останки цих людей пізніше були передані палеогенетикам для аналізу давньої ДНК.
Генетики знайшли сліди ДНК чумної палички в зубах двох чоловіків. Ці особи були поховані на околиці кладовища Дразенхофен, в одній з могил також перебували останки жінки. Обидва чоловіки прожили відносно коротке життя, померши у віці від 22 до 30 років та від 22 до 27 років відповідно. Радіовуглецеве датування їхніх зубів оцінює тривалість їхнього життя приблизно в 2128-1931 та 2026-1884 роках до н.е. з рівнем достовірності 95,4 відсотка. Отже, це найдавніші випадки інфікування чумною паличкою, виявлені на території сучасної Австрії.
Вид на розкопаний могильник Дразенхофен / Фото ÖAW / Archaeprotect
Читайте на сайті Глибоко в джунглях знайшли загублене місто цивілізації Мая
Цікаве відкриття
Проаналізувавши секвеновану ДНК чумних бацил, генетики зробили кілька важливих спостережень. Зокрема, вони виявили, що в геномах бактерій був відсутній передбачуваний фактор вірулентності, відомий як ген ymt. Цей ген кодує фосфоліпазу D – важливий елемент, який захищає бацилу чуми в кишечнику південної щурячої блохи (Xenopsylla cheopis), її найнебезпечнішого переносника.
На сьогодні найдавніша відома бактерія, що містить цей ген, була виділена з останків віком близько 3800 років, розкопаних у кургані Михайлівський II Срубної культури, розташованому в Самарській області.
Крім того, вчені відзначили, що чоловіки з поховання Дразенгофен були інфіковані чумними бацилами, що належать до різних генетичних ліній, що дозволяє припустити, що вони заразилися інфекцією, яка, ймовірно, виявилася смертельною, з різних джерел.