Замість інтернету для сіл – мільйони для Маска: навколо Starlink розгорівся новий конфлікт

Увечері 28 травня 2026 року на мисі Канаверал вибухнула ракета New Glenn компанії Blue Origin. Вона мала вивести на орбіту першу партію супутників Amazon Leo для амбітного інтернет-проєкту Джеффа Безоса. Як пише видання The Verge, ці уламки на землі стали ідеальною метафорою для всієї американської системи широкосмугового зв'язку: історична спроба оновити інфраструктуру перетворилася на хаос.

Дивіться також Наслідки вибуху ракети New Glenn для місій до Місяця та мрій Amazon про власний Starlink

Джефф Безос та новоспечений трильйонер Ілон Маск несподівано стали головними бенефіціарами програми BEAD (Broadband Equity, Access, and Deployment). Цю масштабну ініціативу вартістю 42,45 мільярда доларів ухвалили у 2021 році, щоб подолати цифровий розрив і провести швидкісний інтернет у найвіддаленіші куточки країни.

Початковий план спирався на оптоволоконні мережі (Fiber) – фізичні кабелі, які вважають "золотим стандартом" зв'язку. Вони гарантують стабільну швидкість на десятиліття вперед. Натомість супутниковий інтернет (як-от Starlink) використовує апарати на низькій навколоземній орбіті. Хоча він незамінний у глухій місцевості, такі мережі схильні до перевантажень, а обладнання для них часто є занадто дорогим для бідних родин.

Від оптоволокна до супутників: як змінилися правила гри?

Програма BEAD працювала в тандемі з Законом про цифрову рівність (2,75 мільярда доларів) та Програмою доступного зв'язку (ACP на 14 мільярдів доларів), яка надавала знижку в 30 доларів на інтернет для 23 мільйонів малозабезпечених сімей. Проте з приходом адміністрації Дональда Трампа у 2025 році курс кардинально змінився.

Новий міністр торгівлі Говард Латнік розпочав масштабну реструктуризацію. Він скасував вимоги щодо цінової доступності та рівності, які республіканці назвали "woke" (надмірно прогресивними), і знизив стандарти контролю якості. Головне нововведення – відмова від пріоритету наземного оптоволокна на користь так званої "технологічної нейтральності".

Ці зміни миттєво перенаправили фінансові потоки на супутникові компанії. У результаті гроші розділилися наступним чином:

• 738,8 мільйона доларів отримав Ілон Маск (найбільший донор кампанії Трампа),
• 311 мільйонів доларів пішли на проєкт Amazon Leo Джеффа Безоса.

Важлививй факт! Попереду на обох магнатів чекають ще мільярди додаткових субсидій на мережі, які вони все одно розгорнули б самостійно.

Які наслідки це матиме для звичайних громад у США?

Оскільки багато штатів уже подали свої пропозиції за старими правилами, нові вимоги змусили їх починати все з нуля. Президент Управління зв'язку штату Мен Ендрю Бутчер порівняв це з необхідністю виконати "два роки роботи за два місяці".

Членкиня Палати представників Доріс Мацуї критично налаштована до таких змін:

Оптоволокно є золотим стандартом технології, орієнтованої на майбутнє, яка з часом зростатиме разом із потребами споживачів. Тому вибачте мені, якщо я з підозрою ставлюся до зосередженості адміністрації Трампа на заморожуванні BEAD в ім'я запровадження так званих технологічно нейтральних правил.

Яскравим прикладом провалу нової політики став штат Луїзіана. У містечку Лейк-Провіденс, де мешкає близько 3500 людей, місцевий провайдер Conexon мав отримати 6,2 мільйона доларів на прокладання оптоволокна. Через нові правила ці гроші перенаправили безпосередньо Ілону Маску та Starlink – за супутниковий зв'язок, який і так був там доступний роками.

Натанаель Віллс, провідний організатор некомерційної коаліції Delta Interfaith, яка шість років боролася за якісний інтернет у регіоні, не приховує розчарування:

Найбільше розчаровує те, що це була нульова інвестиція в інфраструктуру. Нічого принципово не змінилося. Людям просто надішлють коробку Starlink поштою, і багато хто навіть не зможе її встановити. Жодні гроші тут не залишаться, і завдяки цьому не буде створено жодних робочих місць – ні для монтажників, ні для будівельників.

Хаос, затримки та фінансовий шантаж

До кінця 2025 року 33 із 56 штатів і територій США навіть не отримали підтвердження своїх грантів. Станом на червень 2026 року в межах BEAD підключили лише кілька сотень будинків у Небрасці та Луїзіані. До того ж, це зробили через фіксований бездротовий зв'язок, який значно повільніший за оптоволокно.

Через бюрократичний хаос троє переможців грантів у Небрасці взагалі відмовилися від участі в програмі. Колишня чиновниця FCC Джіджі Сон, яка зараз очолює Американську асоціацію громадського широкосмугового зв'язку, застерігає:

Прикро бачити, як провайдери повертають свої нагороди BEAD. Боюся, ми побачимо більше таких випадків, а згодом – і дефолти в програмі. Гіперфокус адміністрації на вартості у поєднанні зі зростанням цін через війну та тарифи призведе до того, що все більше громад залишатимуться позаду.

Наприкінці минулого року адміністрація Трампа пригрозила заблокувати близько 21 мільярда доларів "нерозгорнутих" коштів BEAD. Ці гроші планували витратити на навчання цифровим навичкам та покращення зв'язку в багатоквартирних будинках. Білий дім заявив, що кошти відкличуть, якщо штати намагатимуться регулювати штучний інтелект або карати телеком-гігантів за завищені ціни.

Втрачений шанс покоління

Програма BEAD мала стати історичним кроком до подолання цифрової нерівності в США. Проте зараз вона перетворюється на інструмент збагачення технологічних монополій. Замість побудови надійної наземної інфраструктури, яка б створювала робочі місця на місцях, мільярдні субсидії платників податків йдуть на закупівлю супутникових терміналів у компаній, які й так домінують на ринку.

Ця ситуація наочно показує, як політичний лобізм може змінити вектор розвитку цілої країни. Як підсумував Натанаель Віллс: "Ми ситі цим по горло. Програма BEAD підвела нас. Ми не щасливі, а потреба в інтернеті нікуди не зникла".

А поки політики сперечаються, мільйони американців продовжують чекати на обіцяний доступ до сучасної цифрової економіки.