Давні люди освоїли тропічні ліси набагато раніше, ніж вважали вчені

Міжнародна група дослідників виявила в сучасному Кот-д'Івуарі докази того, що люди мешкали в густих тропічних лісах приблизно 150 тисяч років тому. Це відкриття, опубліковане в журналі Nature, кардинально змінює уявлення про ранню історію Homo sapiens і доводить, що наш вид значно раніше пристосувався до складних природних умов, ніж припускали вчені. Про це пише Science Daily.

Дивіться також Річки світу почали "задихатися" – дослідження показало тривожну тенденцію 

Чи справді давні люди могли жити в непрохідних тропічних лісах?

Протягом десятиліть серед антропологів домінувала думка, що перші представники Homo sapiens переважно жили у відкритих саванах, прибережних районах або на луках, де було легше добувати їжу та орієнтуватися в просторі. Щільні вологі тропічні ліси вважалися надто складним середовищем для ранніх людей через густу рослинність, важкий доступ до ресурсів та непрості кліматичні умови.

Однак нове дослідження демонструє зовсім іншу картину. Історія відкриття почалася ще у 1980-х роках, коли професор Йоде Геде з Університету Фелікса Уфуе-Буаньї брав участь у спільній івуарійсько-радянській археологічній експедиції. Тоді на ділянці Бете I дослідники знайшли кам'яні знаряддя, заховані глибоко під шарами ґрунту.

На той час науковці не мали технологій, які дозволили б точно визначити вік знахідок або реконструювати середовище, у якому мешкали давні люди. Через десятиліття міжнародна команда повернулася до цього місця, використовуючи сучасні методи датування.

"За допомогою професора Геде ми змогли знайти початковий розкоп і повторно дослідити його, використовуючи найсучасніші методи, яких не існувало 30 – 40 років тому", – пояснив доктор Джеймс Блінкхорн з Ліверпульського університету та Інституту геоантропології Макса Планка.

Це стало особливо важливим, оскільки після завершення нових розкопок територію було зруйновано через гірничодобувну діяльність. Зібрані дані тепер фактично є унікальним архівом утраченої пам'ятки.

Як вдалося довести вік поселення?

Для визначення віку археологи застосували одразу кілька незалежних методів аналізу, зокрема оптично стимульовану люмінесценцію та електронний спіновий резонанс.

Як говориться в дослідженні журналу Nature, обидва підходи показали однаковий результат – люди перебували на цій території близько 150 тисяч років тому. Щоб зрозуміти, яким було довкілля в той період, учені проаналізували пилок, фітоліти – мікроскопічні кремнієві структури, які залишають рослини, – а також хімічні сліди в осадових породах.

Усі результати вказали на те, що місцевість уже тоді була вологим густим тропічним лісом, а не відкритою саваною чи перехідною лісостеповою зоною.

Зразки містили рослинні воски та пилок, характерні саме для західноафриканських дощових лісів, тоді як пилку трав було вкрай мало. Це означає, що люди жили не на окраїні лісового масиву, а безпосередньо всередині великої лісової екосистеми.

Новий рекорд для археології?

До цього моменту найдавніші підтверджені свідчення проживання людей у тропічних лісах Африки датувалися лише 18 тисячами років тому. Світовий рекорд належав Південно-Східній Азії, де докази життя людей у подібному середовищі оцінювали приблизно у 70 тисяч років.

"До нашого дослідження найдавніші надійні докази проживання людей в африканських тропічних лісах датувалися приблизно 18 тисячами років тому, а найдавніші докази у світі походили з Південно-Східної Азії і були віком близько 70 тисяч років", – зазначила провідна авторка дослідження доктор Еслем Бен Арус.

За її словами, нова знахідка більш ніж удвічі відсуває часову межу освоєння таких середовищ.

Що це змінює в розумінні еволюції? 

Відкриття підтверджує дедалі популярнішу серед учених ідею, що еволюція Homo sapiens не відбувалася в одному конкретному середовищі. Натомість різні людські популяції могли розвиватися паралельно в різних екосистемах – від пустель і морських узбереж до густих тропічних лісів.

"Сукупність доказів беззаперечно показує, що екологічне різноманіття лежить в основі історії нашого виду", – наголосила професорка Елеанор Скеррі, старша авторка дослідження.

За її словами, це свідчить про складну історію розділених популяцій, які жили в різних регіонах і пристосовувалися до різних умов. Це також може пояснити, чому саме Homo sapiens зміг поширитися по всій планеті, тоді як інші людські види поступово зникли.

Ліси можуть приховувати ще більше таємниць?

Археологи наголошують, що тропічні ліси залишаються одним із найменш досліджених середовищ для пошуку слідів давніх людей. Через високу вологість, кислотність ґрунтів і швидке руйнування органічних матеріалів кістки та інші залишки тут майже не зберігаються. Саме тому багато свідчень могли просто зникнути безслідно.

Науковці припускають, що в Африці можуть існувати ще старіші стоянки людей, які лише чекають на відкриття.

Дослідження, профінансоване Товариством Макса Планка та Фундацією Лікі, відкриває новий напрям для археології й ставить нові питання про те, як давно люди почали змінювати тропічні екосистеми через полювання, використання вогню та управління рослинністю.