Біля берегів Ізраїлю знайшли затонулий корабель римської доби

Археологи знали про цей корабель, але вони не знали точного місця, де він затонув. Він був занесений піском, а нещодавні шторми, як припускають, могли відкрити його для світу. Виявивши затонуле судно кілька тижнів тому, дайвер Гідеон Харріс повідомив про це в IAA (Israel Antiquities Authority).

Цікаво Стародавній некрополь знайшли поряд із паризьким вокзалом

44 тонни артефактів

Корабель давньоримської епохи перевозив 44 тонни мармуру, в тому числі коринфські колони, прикрашені рослинними візерунками, капітелі (верхня частина колон) і мармурові колони довжиною приблизно 6 метрів. Згідно з заявою, це найстаріша відома морська вантажна аварія в Східному Середземномор'ї.

Виходячи з розмірів архітектурних елементів, археологи розрахували розмір торгового судна, визначивши, що "воно могло нести вантаж щонайменше 200 тонн, що еквівалентно майже 30 дорослим самцям африканських слонів. Вивчивши положення і кут нахилу залишків корабля, археологи вважають, що він "потрапив у шторм на мілководді й кинув якір у відчайдушній спробі не допустити посадки на мілину.

Такі шторми часто вибухають раптово вздовж узбережжя країни. Через обмежені можливості маневрування кораблів, їх часто затягує на мілководдя і вони зазнають аварій,
– каже Кобі Шарвіт, директор підрозділу підводної археології в Управлінні старожитностей Ізраїлю. 

Він додав, що вантаж мармуру міг прибути з Туреччини або Греції й прямував на південь, "можливо, до Александрії в Єгипті".

Протягом багатьох років археологи сперечалися про те, чи імпортували давні римляни повністю виготовлені архітектурні елементи, чи лише частково готові вироби. Ця знахідка ставить крапку в суперечці, показуючи, що елементи "залишали кар'єр як основна сировина або частково оброблені артефакти, і що вони були сформовані й завершені на будівельному майданчику або місцевими художниками та ремісниками, або художниками, які були привезені на місце з інших країн, подібно до спеціалістів-мозаїстів, які подорожували з місця на місце, виконуючи замовлені проєкти.

Незрозуміло, де мали бути розміщені мармурові колони, але цілком можливо, що вони прикрасили б "величну громадську будівлю", таку як храм або театр.