Китайські вчені створили скло, що перевершує алмаз по твердості

10 серпня 2021, 15:42
Читать новость на русском

Джерело:

SCMP

Китайські вчені представили нову форму скла, досить міцну, щоб подряпати поверхню алмазу. Але найдивніше, що новий матеріал зберіг напівпровідникові властивості аморфного скла. Це відкриває шлях до гранично міцних фотоелектричних панелей і до електроніки, що витримує екстремальні температури й тиск.

Міцність алмаза, як відомо, обумовлена ​​його ідеальною кристалічною структурою. Скло не має впорядкованої структури і особливою міцністю похвалитися не може. Китайські дослідники змогли підібрати такі режими нагріву й тиску, які надали склу надзвичайної міцності при цьому зберігши властивості напівпровідника.

Не пропустіть ТОП-7 українських YouTube-каналів про технології: цікаво та корисно

Особливості нового надміцного матеріалу

В основі нового високоміцного скла лежать фулерени – це щось на кшталт графена, згорнутого в подобу футбольного м'яча. Самі по собі фулерени не володіють рекордною твердістю, але спечені разом вони виявилися міцнішими від алмазу. У процесі звичайного нагрівання до високих температур під тиском фулерени розплавляються, і на виході отримуємо звичайний штучний алмаз – діелектрик, а зовсім не напівпровідник.

Вчені розтягнули процес нагрівання та охолодження зразків на 12 годин кожен, а температурні режими роками підбирали крок за кроком, щоб зберегти фулерени в матеріалі цілими. При нагріванні до 1200° C під тиском 25 ГПа фулерени вдалося зберегти у матеріалі цілими.

Новий матеріал отримав назву AM-III. Під мікроскопом такий матеріал виглядає як кристалічна структура, але при подальшому збільшенні представляється неврегульованим скупченням фулеренів. Подібне поєднання й зробило його міцнішим від алмазу.


Подряпина від шматка AM-III шириною 1 мм на поверхні натурального алмаза / Фото National Science Review

При вимірюванні твердості методом Віккерса матеріал AM-III показав твердість 113 ГПа. Для порівняння, алмази природного походження мають твердість від 70 до 100 ГПа, а сталь всього 9 ГПа. Стаття про дослідження була опублікована у виданні National Science Review. Ця робота з'явилася завдяки консультаціям з профільними фахівцями зі Швеції, США та Німеччини.

Цікаво Історія QWERTY та перший ноутбук з українською розкладкою

Також було виявлено, що матеріал AM-III є напівпровідником з діапазоном забороненої зони від 1,5 до 2,2 еВ, що аналогічно звичайному аморфному кремнію. Таке поєднання електронних та механічних властивостей робить AM-III привабливим рішенням для фотоелектричних датчиків і сонячних батарей. Нарешті, мікросхеми з такого матеріалу будуть витримувати жахливі робочі температури і тиску, що стане в нагоді для космосу та авіації.

Якщо ви шукаєте надійну техніку, ми знаємо виробника з бездоганною репутацією, який на українському ринку вже 16 років. Будьте певні: в ASUS можна підібрати техніку на будь-який смак та гаманець. Деталі – на сайті.