Людство отримало найдетальнішу фотографію сонячного спалаху, яку коли-небудь робили
- За допомогою Сонячного телескопа зробили найбільш детальну фотографію сонячного спалаху, що дозволяє вивчити плазмові петлі на поверхні Сонця.
- Нові дані зображень дозволяють ученим вивчати структури та процеси магнітного перез'єднання, що може допомогти у прогнозуванні сонячних спалахів і їхніх наслідків для Землі.
За допомогою найбільшого у світі сонячного телескопа вдалося отримати зображення сонячного спалаху з найвищою роздільною здатністю, яка будь-коли фіксувалася. Ці вражаючі кадри демонструють хаотичні петлі плазми на поверхні Сонця, що дає змогу по-новому поглянути на механіку цих потужних явищ і може допомогти в їхньому прогнозуванні.
Найдетальніший погляд на Сонце
Нові знімки були зроблені 8 серпня 2024 року за допомогою Сонячного телескопа Деніела К. Іноує, розташованого на Гаваях. Учені сфокусували апаратуру на фінальній стадії потужного спалаху X-класу, що дозволило отримати унікальні дані та фото безпрецедентної чіткості. Явища такого класу є одними з найенергійніших подій, які генерує наше Сонце. Дослідникам пощастило зафіксувати його за ідеальних для спостереження умов, пише 24 Канал з посиланням на The Astrophysical Journal Letters.
Дивіться також Прогнозування магнітної бурі: чому більшість прогнозів у мережі хибні та де шукати правду
Сонячні спалахи – це гігантські вибухи, що виникають під час сонячних штормів. Скручені магнітні поля утворюють великі плазмові петлі, які простягаються в корону – зовнішній, найгарячіший шар атмосфери Сонця. Коли магнітні поля заплутуються настільки, що різко повертаються на місце, відбувається процес, відомий як магнітне перез'єднання. Внаслідок цього й виникає спалах. У деяких випадках він може закінчитися викидом зоряної матерії в космос. Якщо такий викид спрямований у бік Землі, він може викликати магнітні бурі, коли зіткнеться з нашим магнітним полем, викликаючи порушення радіозв'язку і збої у роботі технологій, зокрема космічних апаратів на орбіті планети.
Донедавна розміри плазмових петель, що утворюють ці аркади, залишалися загадкою для вчених. Роздільна здатність старих телескопів не дозволяла детально вивчити окремі петлі. Проте нове дослідження змінило ситуацію. Нові зображення показали надзвичайно тонкі, схожі на нитки структури. Середня ширина цих плазмових петель становила близько 48 кілометрів, що надзвичайно мало, враховуючи масштаби Сонця. Деякі з них були ще вужчими, досягаючи всього 21 кілометра в ширину. Це найвужчі корональні петлі, які коли-небудь вдавалося побачити.
Варто зазначити, що 21 кілометр є межею роздільної здатності телескопа. Тож є імовірність, що існують ще вужчі петлі, просто ми їх не можемо розгледіти.
Вперше астрономи безпосередньо спостерігали найменші магнітні петлі Сонця, приховані всередині масивного сонячного спалаху / Фото NSF/NSO/AURA
За словами дослідників, це відкриття є знаковим моментом у сонячній науці. Вперше вчені змогли зазирнути в просторові масштаби, про які раніше лише здогадувалися. Це дає можливість вивчати не тільки розміри, а й форми та еволюцію цих структур. Ба більше, це дозволяє дослідити процеси, завдяки яким відбувається магнітне перез'єднання – фактично двигун, що стоїть за спалахами. Це дає шанс колись навчитися прогнозувати спалахи та викиди, чого зараз наука робити не вміє.