Надзвукові цунамі, що втричі перевищують висоту Сонця, накрили далеку зорю

15 серпня 2023, 18:04
Читать новость на русском

Джерело:

Space.com

Далекий небесний феномен привернув увагу астрофізиків, показавши вражаючу демонстрацію сил природи в подвійній зоряній системі, відомій як MACHO 80.7443.1718. Цю систему, розташовану на відстані 169 000 світлових років у Великій Магеллановій Хмарі, охрестили "зіркою серцебиття" через її ритмічні коливання яскравості, що нагадують биття серця.

Інтрига полягає не лише в пульсуючому світінні зорі, а й у бурхливих хвилях, які накривають цього зоряного гіганта. Хвилі, що здіймаються на вражаючу висоту, яка втричі перевищує висоту нашого Сонця, є результатом гравітаційного танцю між первинною зорею та її прихованим супутником.

Дивіться також Вогняна куля, що пронеслася небом Австралії, виявилась російською ракетою

Вражаюче цунамі зоряних масштабів

З циклом, що триває 32,8 дня, невидимий супутник еліптичною орбітою тягне за собою зорю, створюючи величезні приливні сили, які здіймають плазмовий матеріал, генеруючи хвилі, що здіймаються на висоту понад 4 мільйони кілометрів над поверхнею зорі.

Це унікальне космічне видовище є центром новаторського дослідження астрофізиків Моргана Маклеода та Аві Лоеба з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики. Використовуючи комп'ютерне моделювання, вони виявили дивовижну динаміку в цій системі, пояснюючи колосальні хвилі взаємодією між масивною первинною зіркою та її меншим супутником. За інтригуючим поворотом, хвилі розбиваються об газову поверхню зорі, вивільняючи потік енергії при кожному зіткненні.

Описати ці події як такі, що викликають трепет, було б применшенням. За словами Маклеода, кожен сплеск височенних хвиль вивільняє енергію, яка теоретично могла б знищити нашу планету кілька сотень разів. Самі хвилі настільки величезні, що перевищують діаметр зірки в 24 рази. Вони утворюються, коли супутник досягає найближчої точки на орбіті навколо первинної зірки.

Особливості зорі

Дослідники відзначають, що MACHO 80.7443.1718 не схожа на жодну іншу відому пульсуючу зорю. У той час як більшість з них відчувають коливання яскравості близько 0,1%, яскравість цієї загадкової зорі збільшується на приголомшливі 20% протягом свого 32,8-денного циклу.

Вважається, що незвичайна поведінка MACHO 80.7443.1718 пов'язана з її складом і структурою. Її масивний розмір, приблизно в 35 разів більший за наше Сонце, робить її більш сприйнятливою до приливних викривлень, спричинених гравітаційними силами, що діють на неї з боку її супутника. Ці сили впливають на зовнішні шари зірки, змушуючи їх розширюватися і стискатися у відповідь на проходження супутника.

Чому це важливе відкриття

Ці знахідки дають змогу зазирнути в динамічний світ подвійних зоряних систем і пропонують новий погляд на еволюцію масивних зір. Коли близькі подвійні зорі дозрівають, їхні орбіти мають тенденцію стабілізуватися і стають менш схильними до приливних спотворень. Однак у випадках, подібних до MACHO 80.7443.1718, велика маса первинної зорі посилює приливні ефекти, в результаті чого виникають вражаючі хвилі, які привертають увагу вчених.

Читайте на сайті На Марсі виявили сліди сезонних розливів води: це важливо для майбутньої колонізації планети

Наслідки цього відкриття виходять за рамки одного космічного явища. Нещодавні спостереження в рамках Експерименту з оптичного гравітаційного лінзування (OGLE) відкрили ще майже тисячу зірок, що пульсують, проливаючи світло на їхню поширеність у різних галактиках. Хоча не було знайдено жодної, яка б могла конкурувати з інтенсивністю MACHO 80.7443.1718, це відкриття свідчить про те, що ці небесні "серцебиття" є більш поширеними, ніж вважалося раніше.