В законодавчому полі держава ігнорує ринок криптовалют, – експерт
До 2018 року в світі створено біля 1800 різних криптовалют, а ринок демонструє постійно зростаючу динаміку. Україна входить до топ-10 країн світу за кількістю користувачів криптовалют, а щоденні обсяги торгів ними із використанням гривні сягають 1,9 мільйонів доларів США. При цьому правовий статус криптовалют, операцій з ними та оподаткування в Україні досі не визначений.
Як результат, компанії, що ведуть діяльність у сфері криптовалют, не реєструються офіційно, а непрогнозованість дій контрагентів та органів влади у відносинах з учасниками ринку криптовалют породжує низку перепон для їхньої діяльності. Зокрема, проблеми з банківським обслуговуванням, ризики визнання відповідної діяльності незаконною, невизнання смарт-контрактів тощо.
Читайте також: Українська криптовалюта Karbo увійшла в топ-10 анонімних криптовалют в світі
Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорили 24 травня під час Круглого столу "Регулювання ринку криптовалют в Україні". Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Експерти BRDO провели системний перегляд чинного законодавства та виявили, що наразі в Україні відсутнє не лише спеціальне регулювання відносин на ринку криптовалют, але і самі норми, що визначали б поняття криптовалют. Так, законодавчо не визначено поняття "криптовалюти", "віртуальні валюти", "цифрові грошові знаки", не встановлено жодних окремих вимог до операцій з криптовалютами, а також не визначено окремих дозвільних процедур на ринку.
В законодавчому полі держава ігнорує ринок криптовалют. Де-факто ринок в Україні існує та розвивається, а де-юре – його немає. Правова невизначеність провокує ризики для учасників ринку і його тінізацію, а держава не отримує податки,
– відзначив керівник сектору IT BRDO Олександр Кубраков.
З визначенням проблематики погодився також засновник кріптовалютной біржі KUNA Михайло Чобанян: "Формування зрозумілих правил гри з боку регулятора – найбільша необхідність для бізнесу і буде однозначним благом не тільки для ринку криптовалют, але й економіки загалом".
Читайте також: У НБУ забили на сполох: шахраї створили фейкову криптогривню
Учасниками ринку є криптовалютні біржі, онлайн- та оффлайн обмінники, майнери та компанії-емітенти власних криптовалют (токенів). Так, за 2017-2018 рр. компаніями з українським походженням було створено 25 криптовалют, а обсяг залучених через ICO коштів склав більше 99 млн дол. США в еквіваленті. Загалом, за експертними оцінками, розмір сегменту майнінгу криптовалют в Україні перевищує 100 млн дол. США на рік.
Криптовалюта і blockchain – це вже є, це реальність, і державі необхідно визначитися з правильним варіантом поводження у сфері, яка має величезний потенціал. Ринок крипти – це потужний елемент цифровізації економіки, що вбиває корупцію,
– переконаний Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко.
За результатами дослідження BRDO, відповідно до чинного цивільного та господарського законодавства, криптовалюти є майном, до податкового – товаром (нематеріальним активом). При цьому на криптовалюти виникає право власності, і вони можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої.
Разом з цим, у 2014 р. НБУ відніс Bitcoin та інші криптовалюти за аналогією до грошового сурогату. Така позиція була викладена у роз’ясненні щодо правомірності використання в Україні віртуальної валюти та Листі НБУ від 08.12.2014 №29-208, що фактично заборонило використання криптовалют в Україні для розрахунків. Проте наприкінці 2017 р. НБУ переглянув свій підхід до визначення криптовалют, а відповідний Лист втратив актуальність у березні 2018 року. Тим не менш, усталена практика сприйняття ринку стримує його розвиток.
За оцінкою BRDO, вирішити більшість проблемних питань ринку криптовалют на першому етапі можна завдяки роз’ясненню регуляторів:
- офіційному роз'ясненню від Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби щодо класифікації криптовалют як нематеріального активу та підтвердження цієї позиції НБУ;
- офіційному підтвердженню від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, що майнінг не є ліцензованим видом діяльності.
На другому етапі, потрібне буде внесення змін до Закону про запобігання відмиванню доходів (№ 1702-VII) та інтеграція у нього поняття “віртуальні валюти” і визначення провайдерів, залучених до послуг з обміну віртуальними та фіатними валютами, суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Особливо зважаючи на затвердження 14 травня 2018 р. відповідних змін до Директиви 2015/849/ЄС, які Україна буде зобов’язана імплементувати відповідно до плану заходів з виконання Угоди про Асоціацію з ЄС.
Читайте також: Криптобізнес і закон: як і навіщо регулювати криптовалюти