Астробіологи впевнені, що життя на Венері може існувати, але не звичному нам вигляді

Олександр Гайдамашко

Вчені довели, що атмосфера Венери може підтримувати прості форми життя

Джерело:

Science Alert

У Землі та Венери багато спільного, але головна відмінність досить серйозна. Друга за віддаленістю від Сонця планета має дуже гарячу поверхню, оповиту токсичною атмосферою. Вчені давно сперечаються, чи може в таких умовах існувати хоча б найпростіше життя.

Згідно з новими дослідженнями, ймовірність того, що мікроби можуть жити в такому середовищі, невелика, але вона все ж існує. Хмари можуть підтримувати біомасу, вважають молекулярні біологи з Кардіффського університету у Великій Британії та Массачусетського технологічного інституту в США. "Тема виявлення життя на Венері доволі спекулятивна, але ймовірність цього не нульова", – кажуть дослідники.

Дивіться також Rocket Lab профінансує місію на Венеру для пошуку життя в її атмосфері

Життя на Венері

Перспектива існування життя на Венері стала набагато реальнішою після виявлення слідів важливого газу фосфіну в атмосфері планети у 2020 році. Фосфін може утворюватися внаслідок біологічних і геологічних процесів, тому знахідка викликала палкі суперечки.

Поверхня Венери навряд чи придатна для життя в тому вигляді, в якому ми її знаємо:

Температура поверхні в середньому становить близько 464 градусів за Цельсієм.
Для хімічного процесу життя необхідний розчинник (на Землі — вода), а такі температури несумісні з будь-якою рідиною.
Небо Венери, для якого характерні набагато помірніші температури, ніж для поверхні, вкрите хмарами сірчаної кислоти.

Попередні дослідження показали, що сірчану кислоту можна використовувати як розчинник, але це не буде життя у звичному розумінні, оскільки РНК і ДНК у ній нестабільні. Втім, нуклеїнові основи, основні будівельні блоки РНК та ДНК, можуть бути нестійкими — залежно від того, що вони собою являють.

Дослідники помістили різні нуклеїнові основи в сірчану кислоту з концентрацією від 81 до 98%, а рештою рідини була вода. Аденін, цитозин, гуанін, тимін і урацил залишалися стабільними протягом кількох тижнів за кімнатної температури від 18 до 21 градуса — така температура відповідає хмарам Венери. Це означає, що теоретично ті ж самі нуклеїнові основи здатні цілком благополучно виживати в хмарах сірчаної кислоти на Венері. Отже, сірчана кислота може відігравати ту саму роль, що й вода на Землі. Залишилося тільки з'ясувати, чи є органічний матеріал безпосередньо в хмарах Венери.

Перешкоди

Але є перешкода у вигляді гравітації. Будь-якій масі, якою б маленькою вона не була, важко втриматися в повітрі під дією гравітації. Утім, імовірне життя може знайти вихід — ефект, званий негативним фотофорезом, коли для забезпечення руху частинок вверх може використовуватися тепло, що генерується світлом.