Згідно з новими дослідженнями, ймовірність того, що мікроби можуть жити в такому середовищі, невелика, але вона все ж існує. Хмари можуть підтримувати біомасу, вважають молекулярні біологи з Кардіффського університету у Великій Британії та Массачусетського технологічного інституту в США. "Тема виявлення життя на Венері доволі спекулятивна, але ймовірність цього не нульова", – кажуть дослідники.
Дивіться також Rocket Lab профінансує місію на Венеру для пошуку життя в її атмосфері
Життя на Венері
Перспектива існування життя на Венері стала набагато реальнішою після виявлення слідів важливого газу фосфіну в атмосфері планети у 2020 році. Фосфін може утворюватися внаслідок біологічних і геологічних процесів, тому знахідка викликала палкі суперечки.
Поверхня Венери навряд чи придатна для життя в тому вигляді, в якому ми її знаємо:
- Температура поверхні в середньому становить близько 464 градусів за Цельсієм.
- Для хімічного процесу життя необхідний розчинник (на Землі — вода), а такі температури несумісні з будь-якою рідиною.
- Небо Венери, для якого характерні набагато помірніші температури, ніж для поверхні, вкрите хмарами сірчаної кислоти.
Попередні дослідження показали, що сірчану кислоту можна використовувати як розчинник, але це не буде життя у звичному розумінні, оскільки РНК і ДНК у ній нестабільні. Втім, нуклеїнові основи, основні будівельні блоки РНК та ДНК, можуть бути нестійкими — залежно від того, що вони собою являють.
Дослідники помістили різні нуклеїнові основи в сірчану кислоту з концентрацією від 81 до 98%, а рештою рідини була вода. Аденін, цитозин, гуанін, тимін і урацил залишалися стабільними протягом кількох тижнів за кімнатної температури від 18 до 21 градуса — така температура відповідає хмарам Венери. Це означає, що теоретично ті ж самі нуклеїнові основи здатні цілком благополучно виживати в хмарах сірчаної кислоти на Венері. Отже, сірчана кислота може відігравати ту саму роль, що й вода на Землі. Залишилося тільки з'ясувати, чи є органічний матеріал безпосередньо в хмарах Венери.
Перешкоди
Але є перешкода у вигляді гравітації. Будь-якій масі, якою б маленькою вона не була, важко втриматися в повітрі під дією гравітації. Утім, імовірне життя може знайти вихід — ефект, званий негативним фотофорезом, коли для забезпечення руху частинок вверх може використовуватися тепло, що генерується світлом.