Вчені використали нечисленні дані, зібрані з поверхні Венери, для створення моделі вітру та пилу, яка допоможе майбутнім дослідницьким місіям, розповідає 24 Канал з посиланням на Phys.org.

Дивіться також Учені перевірили старі дані з Венери й дізналися дещо вражаюче про її атмосферу

Хоча швидкість вітру на Венері становить лише 1 м/с, що значно менше, ніж на Землі (20 м/с) чи Марсі (40 м/с), його вплив є суттєвим через надзвичайно щільну атмосферу планети. Ключовою особливістю Венери є її довгі дні та ночі, що тривають по 117 земних діб, викликаючи значні зміни в атмосфері через нагрівання та охолодження.​

Дослідження опубліковане на arxiv.org, вперше моделює різні частини планети окремо, зокрема "височини" (гори) та "низовини" (рівнини). У тропічних гірських регіонах спостерігаються чіткі добові зміни: вдень вітри дмуть вгору по схилах (анабатичні), а вночі – вниз (катабатичні).

Нічні низхідні вітри стискають повітря, нагріваючи його, що протидіє охолодженню поверхні. Цей процес, відомий як адіабатичне нагрівання, утримує коливання температури в горах у межах 1 градуса Кельвіна. Для порівняння, на рівнинах температурні коливання сягають 4 градусів.​

Чому це цікаве відкриття?

Ця модель має практичне значення для майбутніх місій, таких як DaVINCI, яка має здійснити посадку в гірському районі Альфа-Регіо біля екватора. Розрахунки показують, що на 45% цієї території сила вітру достатня для підняття дрібного піску розміром 75 мкм.

Це означає, що зонд може потрапити в бурю з дрібних частинок, інтенсивність якої залежатиме від часу прибуття. Розуміння цих процесів є критично важливим для успіху майбутніх досліджень другої планети від Сонця.​

Що цікавого ми знаємо про Венеру?

  • На Венері підтверджено активний вулканізм. Як повідомляло видання Science Alert, аналіз радарних знімків, зроблених апаратом "Магеллан" у 1990-х роках, виявив нові потоки лави, що свідчить про нещодавню вулканічну активність. Вчені вважають, що рівень цієї активності може бути порівнянний із земним. Це робить Венеру єдиною планетою в Сонячній системі, крім Землі, з доведеними недавніми виверженнями.​
  • Хмари Венери виявилися напрочуд багатими на воду. Нові дослідження показали, що вони можуть складатися з води приблизно на 60%, а не переважно з сірчаної кислоти, як вважалося раніше. Це відкриття знову порушує питання про можливість існування мікробного життя в атмосфері планети.​
  • Космічні агентства США та Європи готують нові місії для дослідження Венери вперше за понад 30 років. Це місії DAVINCI, VERITAS від NASA та EnVision від ESA, заплановані на кінець 2020-х – початок 2030-х років, мовиться на сайті NASA. Вони вивчатимуть геологічні особливості та атмосферу планети, щоб зрозуміти її еволюцію.​
  • Існування океанів на Венері в минулому поставили під сумнів. Минулорічне дослідження вчених з Університету Кембриджа опубліковане в Nature Astronomy, спростовує гіпотезу, що на планеті колись були океани, які могли б підтримувати життя.​