На планеті майже не лишилося безпечного місця: вчені представили хвилюючі результати дослідження

11 березня 2023, 14:01
Читать новость на русском

Джерело:

Lancet Planetary Health

Дослідження забруднення повітря показало, що на Землі майже немає безпечних місць. Учені розповіли, в яких частинах світу дихається найкраще і найгірше.

Одна з найпоширеніших і найнебезпечніших складових забруднення повітря – PM 2,5. Це тверді частинки розміром від 0,001 до 2,5 мікрометра. Вони містяться у викидах промислових підприємств, ТЕЦ, продуктах горіння, вихлопах автомобілів. Це також мікрочастинки гуми, що залишаються в повітрі через стирання автошин. Такі частинки, якщо дихати ними регулярно, небезпечні для здоров'я.

Цікаво Собаки Чорнобиля генетично відрізняються від інших собак світу: результати дослідження

Результати

  • Нове дослідження вчених з Університету Монаша (Австралія) засвідчило: лише на 0,18% суші, де живуть всього 0,001% населення світу, у повітрі завжди безпечні рівні PM 2,5.
  • Примітно, що за останні роки кількість PM 2,5 знизилась у Європі та Північній Америці, але збільшилась у Південній Азії, Австралії, Новій Зеландії, Латинській Америці та Карибському басейні.
  • При цьому понад 70% часу в середньому по світу спостерігаються концентрації, вищі за безпечні (15 мікрограмів на метр кубічний).

У глобальному масштабі середньорічний рівень PM 2,5 з 2000 по 2019 рік становив 32,8 мікрограма на метр кубічний. Найвищі концентрації PM 2,5 було відзначено в регіонах Східної (50 мікрограмів) і Південної Азії (37,2 мікрограма), потім іде північна Африка (30,1 мікрограма). У південній і східній Азії понад 90% днів за останні 20 років добові концентрації PM 2,5 перевищували 15 мікрограмів на метр кубічний. Найнижчі річні концентрації в Австралії та Новій Зеландії (8,5 мікрограма), Океанії (12,6 мікрограма) і Південній Америці (15,6 мікрограма).

Також у концентрації PM 2,5 спостерігаються сезонні закономірності: у Північно-Східному Китаї та Північній Індії частинок найбільше в зимові місяці, тоді як у східних районах Північної Америки – у літні, у Південній Америці — у серпні та вересні, з червня до вересня — у країнах Африки, що на південь від Сахари.

Науковці використовували традиційні спостереження за якістю повітря, супутникові метеорологічні датчики та детектори забруднення повітря, статистичні методи й методи машинного навчання для інтеграції та обробки всіх даних.