Телефони-автомати з Wi-Fi, довгожителі та плани на мільярди: інтерв'ю з послом України у Японії

11 жовтня 2021, 07:01
Читать новость на русском

Азія належить до найбільш динамічних куточків світу, який перебуває в епіцентрі розвитку високих технологій та вільної торгівлі. Ми ж дізналися, чому в Японії вже не користуються факсом, які традиції дивують іноземців та оцінили перспективи співпраці для України.

Сайт 24 каналу поспілкувався з українським послом в Японії Сергієм Корсунським про відносини між Києвом та Токіо. 

Читайте також Токіо опинилося в центрі "каструлі зі спагеті": уривок з книги українського посла в Японії

Економіка та безпека 

Які напрямки співпраці України та Японії Ви вважаєте найбільш стратегічними?

Насамперед я б хотів сказати, що таких напрямків декілька, які можна поділити на 3 групи.

Пан посол активно знайомить українців з культурою Японії / Фото facebook.com/s.v.korsunsky

Перша – це взаємне політичне співробітництво. Японія є єдиною країною Азії, яка ввела санкції проти Росії та є членом Великої Сімки. Її позиція є важливою з точки зору територіальної цілісності України. Її позиція враховується багатьма країнами регіону – така м’яка суперсила. 

А з іншого боку, у України, як і у Японії, є територіальні проблеми з Росією. Йде мова про 4 острови Південних Курил, які були окуповані Москвою після Другої світової. З того часу триває дискусія, хто володіє правом суверенітету над цими островами.

Окрім того, на частину японської території, на острови Сенкаку претендує Китай. І є проблема свободи мореплавства. Японська нація є морською тому для них Південнокитайське, Східнокитайське та Японське моря - це життєво важливі території.

Сучасний японський флот: 

Оці проблеми нас об’єднують. Вищезгаданий політичний блок здійснюється на рівні перших осіб, міністерств закордонних справ, міністерств оборони та інших структур.

Другий блок – економічний. Він полягає в тому, що з Японією в нас не такий вже великий товарообіг (1 мільярд 300 мільйонів доларів). Товарообіг зростає, але це далеко не те, що ми могли б мати з японцями.

Насамперед це стосується виробництва харчових продуктів. Японія до 70 % імпортує того, що потрібно. Практично вся японські торговельні асоціації представлені в Україні. Вони торгують нашою аграрною продукцією до Японії через треті країни.

Насправді потенціал є, наприклад цього року ми відкрили ринок української молочної продукції. Поки що немає, на жаль, реального постачання.

Через коронавірус та Олімпіаду увага була привернена до інших тем.

Сюжет про Олімпіаду в Токіо:

Збільшити обсяг торгівлі до 2 мільярдів ми могли б легко. До того ж японські стандарти навіть вищі за вимогами, ніж американські та європейські. Окрім торгівлі ми маємо на порядку денному дві великі угоди: про вільну торгівлю та про уникнення подвійного оподаткування.

Через коронавірус переговорів майже нема. Хоча для нас це важлива тема, тому що Японія найбільше у світі інтегрована в режим вільної торгівлі (80 %). По податках діє радянська застаріла угода ще 1986 року. Вже відбулося два раунди переговорів між міністерствами фінансів, очікується третій раунд.

Посол Японії в Україні Такаші Кураі та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба / Фото МЗС України 

Далі інвестиційне співробітництво. В Україні є заводи, які виробляють необхідну японцям продукцію, в тому числі Japan Tabacco та Fujicura. Хоча цього недостатньо для масштабів такої країни як Японія. Намагаюся покращувати ситуацію - ми влаштовували декілька бізнес-місій онлайн. Провів особисті зустрічі з керівництвом найбільших холдингів, щоб запустити в Україні виробництво високої технологічної продукції, наприклад автомобілів та літієвих акумуляторів.

Угоди України про вільну торгівлю станом на 2018 рік / Фото з твіттеру Мінекономіки

Загалом інвестиції коливаються на рівні 500 – 600 мільйонів доларів. Але це несерйозно для Японії як найбільшого у світі інвестора.

Третій блок безпековий. У березні цього року відбувся перший візит міністра оборони України. Також почали розмову про налагодження співпраці у військово-технічній галузі, в тому числі за участю Укроборонпрому. Ми хотіли б щоб делегація японських експертів відвідала Україну, наші підприємства.

Міністр оборони України Андрій Таран спілкується з японськими колегами / Фото АрміяInform

Японці розуміються на військовій техніці – попри те, що їхня армія є силами самооборони Японії. Власне через специфіку подій Другої світової війни.

Вони дуже чудово розуміють загрозу від Росії, Китаю та Північної Кореї. І тому вони тримають свої збройні сили в дуже гарній формі – найсучасніші літаки, бронетанкова техніка, артилерія, ракети. І все це, де ми можемо спільне виробництво та спільний інтерес.

Актуально Північна Корея запустила балістичну ракету в Японське море: у Токіо жорстко відреагували

До цього ще долучається питання кібербезпеки. Японія зацікавлена в нашому досвіді гібридної інформаційної війни з Російською Федерацією. Проти Японії теж здійснюються подібні атаки. Попри специфіку регіону Східної Азії, брехливі інформаційні кампанії однакові в усьому світі. Ми дуже добре бачимо знайому російську руку.

Хто такий Сергій Корсунський

Український дипломат та науковець. Доктор фізико-математичних наук. У 2008-2016 роках був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туреччині. У 2017 – 2020 роках був директором Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС. З 2020 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії. Автор книг "Зовнішня політика в епоху трансформацій: як не залишитись на узбіччі історії" (Vivat, 2020) та "Як побудувати відносини з країнами Азії. Економіка, дипломатія, культурні особливості" (Vivat, 2021).

Азійська стратегія України 

Як Ви сприймаєте, що з минулого року українське МЗС працює над Азійською стратегією?

Ще до того як виникло питання з моїм призначенням – воно могло відбутися в іншу країну. Але я чітко усвідомлював, оскільки вивчав цей регіон дуже ретельно впродовж багатьох років. Ще з часів моєї роботи в Сполучених Штатах знаю, що Китай був найбільшим викликом для Штатів. Більшою мірою ця тенденція триває й донині.

Я вважаю абсолютно неприпустимим, що впродовж 2014 – 2019 років у нас не було контактів на найвищому рівні. Були часи, коли до України приїздили очільники КНР та інших країн Азії.

Насправді це не той рівень діалогу, який би мав бути з 2 – 3 економіками світу. Азія надзвичайно важлива та цікава для нас. Маємо величезний потенціал в Індонезії, Малайзії, В’єтнамі, Сингапурі. Фактично нічого не відбувалося.

Дмитро Кулеба про АСЕАН: 

 

З одного боку війна, і ми були більше сконцентровані на Сполучених Штатах та Європі. З іншого боку, як людина, яка працює 26 років у МЗС, хочу сказати, що не може такого бути, щоб регіон, у якому сконцентровано сьогодні практично все промислове серце світу. випало з наших пріоритетів.

Дуже добре, що до цього регіоні ми тепер повертаємося обличчям.

Контакти мають відбуватися на рівні перших осіб. Треба їхати в Китай, Японію та інші країни регіону. АСЕАН - настільки важливі десять країн, навколо яких точиться запекла боротьба за інтерес між США і Китаєм.

Також цікаво Зіткнення США та Китаю: чи далеко до "Третьої світової"

Безумовно, Китай найбільший споживач і виробник всього на світі. І найбільший наш торговельний партнер. З ним треба обережно, варто дуже ретельно продумувати будь-які аспекти співпраці.

Український експорт до Східної та Південно-Східної Азії / Фото BBC News Україна 

Звичайно, хотів би, щоб невдовзі мали стратегічний вимір співробітництва з Японією в сфері високотехнологічного співробітництва, а саме:

  • робототехніка,
  • автомобілебудування,
  • важке машинобудування.

Це 3 аспекти, в яких японці є безумовними лідерами в світі.

Відтепер ставлення до Азії інше, адже значно більше уваги приділяється тим аспектам співпраці, які ми розвиваємо з цими країнами.

Книга Сергія Корсунського про Азію / Фото видавництво Vivat 

Єдине, що стримує офіційні візити – це коронавірус. Ніхто, крім прем’єр-міністра та міністра закордонних справ Японії не має права виїздити за кордон. Дуже суворі умови карантину після повернення. Той факт, що ми зуміли організувати візит Андрія Тарана – це виключення з правила.

Звісно, відбуваються контакти в рамках квадриги (США, Індія, Австралія, Японія).

Високі технології в побуті 

Як японці відреагували на перехід в онлайн?

Японія неймовірна країна. 30 липня ми отримали офіційне повідомлення про те, що уряд Японії відмовляється від використання факсів. І це повідомлення прийшло факсом!

В Японії специфічне ставлення до високих технологій. Тут дуже значна частка людей похилого віку. Кількість цих людей зростає, і цього року вони встановили черговий рекорд – 82 роки для чоловіків, а 87 років для жінок – очікувана тривалість життя.

Але в Японії прийнято, що ці люди, попри вік, могли бути задіяні на виробництві: вони продовжують працювати. Для цих людей електронна пошта – це щось таке незвичне.

Японська техніка є серед світових лідерів ринку / Фото Wall Street Journal 

В них тільки зараз буде створено урядове агентство по диджиталізації.

На візитках бізнесменів нема мейлів, а є факси. А пошту треба брати в молодого помічника.

Японці в цьому плані досить консервативні. В них все ще на вулицях стоять телефони-автомати – там щоправда є й Wi-Fi. Так як є люди, які не користуються мобільними телефонами. З одного боку, в Японії є одні з найбільш провідних технологій в світі, а з іншого ви можете легко зустрітися з консерватизмом, який для нас є не дуже зрозумілим.

Японці взагалі зберігають все, що пов’язано з традиціями, наприклад те, що пов’язано з народними мистецтвами. Вони спокійно цього дотримуються та нікуди не поспішають такі речі відкидувати.

Водночас два місяці треба очікувати на кредитну картку.

Все це виникло внаслідок консервативної системи, яка змішувалася із західними стандартами.

Публічна дипломатія 

Яким чином публічна дипломатія функціонує на рівні України та Японії?

Цілком очевидно, що через значну відстань між нашими країнами говорити, що пересічний японець багато що знає про Україну передчасно. При тому, що я та мої попередники робили дуже багато.

Актуально Що знають про Україну: результати досліджень сприйняття в Японії, Туреччині та США

Наприклад, два партнерства – 56 років Йокогама-Одеса та 50 років Київ-Кіото.

Існує школа балету в Кіото, яка тісно пов’язана з київською школою. Виставки проводилися, концерти, гастролі оперних театрів. В Японії є українські бандуристки – Катерина і Наталя Гудзій. І це за умов, що в Кіото нема куточка, присвяченого Києву. У Києві є вулиця Кіото, парк Кіото.

І ось до 50-річчя завершили проєкт, коли в центральному парку Кіото було поставлено пам’ятний знак Києву, будуть посаджені каштани. Також випущені поштові марки. Також ми домовилися з мерією Йокогами, щоб на набережній поставити одеський якір.

Японські марки про Київ / Фото з твіттеру UKR Embassy in Japan

В серпні була відкрита виставка Петриківки. Наприкінці року проведемо концерт, присвячений 30-й річниці незалежності. Олімпіада в Токіо теж сприяла публічній дипломатії. Наших спортсменів дуже підтримували. 

Треба сказати важливі речі за соцмережі. В Японії фейсбук не дуже популярний. А от Твіттер так, причому його треба обов’язково вести японською мовою.

Анонс виставки Петриківки / Фото з твіттеру UKR Embassy in Japan

Тому мій профіль у Твіттері допомагає налагоджувати контакти з бізнесменами та політиками. Коли проводжу зустрічі з підприємцями, часто кажуть Ви знаєте, а ми підписані на Ваш Твіттер.

Яким чином історичний фактор впливає на сучасні україно-японські відносини?

Практично кожен японець знає ім’я Тайхо. Це чи не найвідоміший в світі борець сумо. Йокдзуна – суперчемпіон. Його батько був з України, із Зеленого Клину, Далекого Сходу.

Тайхо Кокі / Фото Wikipedia 

Існує Асоціація Україністів Японії, її очолює професор Йошікіко Окабе. Він цього року видав книжку про історичні зв’язки українців Далекого Сходу з Японією. Він опрацював багато архівних документів у Росії, знайшов детальну інформацію про культурні, політичні та економічні контакти. У Львівській політехніці він видав цю книгу українською та японською.

Детально Українсько-японські міжлюдські контакти: історія та сьогодення

Також ми опублікували документи про генконсульство Японії, яке існувало в Одесі в першій половині XX століття. А ми досить довго вважали, що розпочали дипломатичні відносини з 1991 року. Нам у цьому допомагають колишні посли Японії в Україні, інші дипломати, політики та науковці. 

Перспективи 

Як Ви бачите майбутнє україно-японських відносин?

Ми маємо японський консерватизм та сконцентрованість на сусідах, ніж Україні. Мають відбутися тектонічні зсуви у світогляді японців, щоб Україна стала головною державою Центральної Європи для Токіо. Свого часу колишній прем’єр Шиндзо Абе запропонував концепцію "Арка дуги та процвітання". Вона починалася в Японії та завершувалася в Центральній Європі –  там, де Україна та Чорне море. Японія свого часу стала партнером ГУАМ.

Посол Японії в Україні Такаші Кураі та прем'єр-міністр України Денис Шмигаль / Фото Посольство Японії в Україні 

На жаль, потім ця ідея була відкладена та не набула такого активного розвитку. Насправді Японія має інтереси в Центральній Європі, але вони всі маргінальні.

Все ж таки для Токіо ключовими гравцями є країни Південно-Східної Азії, Китай, Росія, Південна Корея, Австралія. США окремо як головний стратегічний партнер з безпеки.

Я пропоную під час зустрічей дві концептуальні ідеї:

  • організація в Україні виробництва електромобілів та літієвих акумуляторів,
  • стратегічне партнерство в сільському господарстві.

Під стратегічним партнерством маю на увазі наступне. Оскільки в нас тепер земля може бути в приватній власності, то з нашого боку могла бути земельна ділянка, а з японського - техніка та обладнання. Спільне підприємство дало б кращий результат, ніж те, що відбувається сьогодні.

Через те, що в Японії мало родючих земель, то там майже все вирощують сучасними технологіями. Тому поєднання на довготерміновій основі з нормальним землеобігом та використанням технологій дасть гарний результат.

Логотип року Японії в Україні / Фото МЗС України 

Враховуючи японські темпи, вони дуже довго приймають рішення. Вважаю, що впродовж 2-3 років ми побачимо зрушення в цьому напрямку. Так само ми говоримо з японцями про інфраструктурні проєкти - це мости, дороги, переробка сміття. Японці дуже ретельні, для них якість дуже важлива. У нас є умови, щоб вони прийшли і стратегічно на нас дивилися.

Дуже важливо, щоб в Україну приходили транснаціональні корпорації. Мітцубіші, Міцуї торгують не стільки в Японії як по всьому світу. І це робить їх дуже цікавим партнером.

Цікаво Третій світ чи Силіконова саванна: як змінюється життя в Африці й чому деякі цього не помічають

Наприклад в Японії є інтереси в Африці та їм треба туди поставити зерно. Так, вони можуть його придбати на ринку, але можуть його виростити й в Україні. Можна довго зимою зберігати в природному стані охолоджені овочі та фрукти.