Розбитий телефон загиблого сина – найбільша цінність матері: сумна історія родини з села Гроза

1 січня 2024, 12:37
Читать новость на русском

Минуло майже три місяці з того дня, коли Росія вбила 59 мешканців села Гроза, які зібралися на поминках за загиблим військовим. Тепер ті, хто вижив, намагаються зберегти пам'ять про своїх односельчан.

Про те, як триває життя у селі Гроза після російського теракту, у своєму репортажі розповіла кореспондентка 24 Каналу Анна Черненко. На прикладі однієї родини вона показала, як змінилося життя села після теракту.

Дивіться також Такий у нас Новий рік: жителька Харкова знайшла гілку з різдвяного вінка після російської атаки

Історія родини Козирів

Валентина Козир через російський теракт у селі Гроза втратила чотирьох найближчих людей, і ще зо два десятки віддалених родичів та друзів. 

У теракті загинув її син Ігор Козир, двоюрідний брат загиблого військового Андрія Козиря, якого 5 жовтня ховали всім селом в момент прильоту російської ракети. Також трагедія забрала життя його 8-річного сина Івана, його батька Анатолія та сестри Ольги.

Тепер найбільша цінність Валентини – розбитий телефон її сина Ігоря. На його відзнятих світлинах та відео можна побачити, як Гроза живе напередодні трагедії.

Мені дуже важко. Я кожен день плачу. Інколи забудусь, а потім знову згадую, що їх нема… – розповіла Валентина.

У її родині залишилось твоє людей: вона, важко поранена невістка та онук. Тепер більшість життя Валентини – це згадки про загиблих. Вона часто провідує своїх родичів на кладовищі, а коли вона має нагоду розповісти про них, то відчуває полегшення.

Як родина Козирів намагається жити далі

Її онук Влад навчається онлайн, а найбільше цікавиться інформаційними технологіями. Каже, що йому цікаво створювати щось нове, і що вже почав проходити спеціальні курси для цього. Через російський теракт хлопець втратив маму та дядька, а на початку війни саме він вмовив бабусю виїхати з Грози, щоб не перебувати під окупацією.

Ми виїхали з окупації завдяки Владу. Мама не захотіла, але він (вмовив виїхати – 24 Канал) бабусю. Сам дізнався, як виїхати через оцю дамбу (в селищі Печеніги, яка була узгодженим маршрутом евакуації у 2022 році – 24 Канал),
– поділилася Валентина.

За тиждень до трагедії в Грозі бабуся Валентина дуже захотіла поїхати додому, але Влад її відмовив. Фактично, саме це вберегло їх обох від російської ракети, яку 5 жовтня на село підступно навели колишні односельчани, які втікли з України разом із окупантами.

Зараз бабуся й онук не ставлять собі великих цілей на майбутнє, а намагаються вирішити теперішні проблеми. Щоправда, Влад має мрію поїхати до Європи, щоб здобути там освіту програміста.

Російський теракт у селищі Гроза, що забрав життя 59 людей – це спільне горе усіх односельців, які можуть багато розповісти про тих, кого вбила ворожа ракета. Тепер на в'їзді до села стоїть плакат зі згадкою про зрадника, що навів "Іскандер", та написом: "Вбивці мають ім'я".

Що відомо про російський теракт у селищі Гроза

  • На початку жовтня Росія дізналася про те, що в селі Гроза на Харківщині ховатимуть загиблого військового, Андрія Козиря. Загарбники вирішили скористатися цим для того, щоб скоїти найжахливіший теракт, який тільки бачила Харківщина.
  • Російські спецслужби мали агентів, які походив з цього села, а саме братів Мамонів, що втікли з України після деокупації Харківщини. Напередодні й у день трагедії один із братів постійно писав своїм колишнім односельцям, розпитуючи про час поховання та точні місця перебування мешканців.
  • Після того, як зрадник надав російським спецслужбам якнайточнішу інформацію, Росія поцілила ракетою "Іскандер"  в магазин і кафе села Гроза, де саме проходили поминки за загиблим військовим. Внаслідок підступного теракту загинули майже всі, хто перебував на поминках.