"Рязанський цукор", штурм школи у Беслані й підрив потяга: найгучніші теракти в історії Росії

23 березня 2024, 15:31
Читать новость на русском

Ввечері 22 березня невідомі влаштувати стрілянину з подальшим підпалом великого ТЦ "Крокус Сіті Хол". В історії Росії це вже не перший масштабний теракт, що призвів до смертей десятків, а то й сотень людей.

Зокрема, часто до них були причетні самі росіяни, тобто спецслужби на кшталт ФСБ. Наприклад, вибухи у низці російських міст у 1999 році, які прозвали "Рязанським цукром". Про теракти, які ставалися на території Росії за останні роки – розповідає 24 Канал.

Дивіться також Стрілянина на концерті та люди, заблоковані в палаючій будівлі: що відомо про теракт під Москвою

"Рязанський цукор"

У період з 4 по 16 вересня 1999 року у російських містах Буйнакськ, Москва та Волгодонськ відбулася низка терористичних актів. Внаслідок низки вибухів у житлових будинках загинуло 397 осіб, ще понад 1700 зазнали поранень. 

Замовником терористичних актів низка російських опозиціонерів назвала безпосередньо російську владу. У 2000 році мали відбутися вибори президента, на яких балотувався (і переміг) Владімір Путін. Опозиційні політики, журналісти та розслідувачі були переконані, що таким чином влада хотіла залякати потенційних конкурентів Путіна на голосуванні. 

Зокрема, підтвердженням цього факту слугувала й реакція на виявлення 22 вересня 1999 року у підвалі багатоповерхівки у Рязані мішків з гексогеном. Однак ФСБ заявила, що всередині була зовсім не вибухівка, а "рязанський цукор".

Вибух на рок-фесті

На аеродромі "Тушино" у Москві, де проходив рок-фестиваль "Крила" 5 липня 2003 року  пролунало два вибухи. За офіційною версією слідства, теракт скоїли смертниці, які підірвали себе у натовпі. Внаслідок цього загинуло 16 людей, близько 20 були поранені.

На тілі однієї з жінок було виявлено неушкоджений паспорт на ім'я 20-річної уродженки чеченського селища Курчалою Заліхан Еліхаджієвої. За задумом влади, мало підсилити версію про "чеченський слід" – тоді ще тривала Друга чеченська війна.

Кремль неодноразово звинувачував у вибухах чеченців – спочатку як привід до початку Чеченських воєн, а потім як підтвердження "правильності" бойових дій.

Терористичний акт у Беслані

У школі №1 міста Беслан 1 вересня 2004 року під час святкової лінійки низка терористів захопила у заручники вчителів та учнів навчального закладу, а також батьків. Злочинці утримували їх протягом трьох днів у замінованому приміщені – кількість заручників сягала 1100.

Після провалу переговорів російські силовики розпочали штурм із застосуванням вогнеметів, гранатометів і важкої військової техніки. Це рішення призвело до пожежі та обвалу даху спортивного залу, де утримували заручників. Дії силовиків спричинили смерті 334 громадян, переважно – дітей. Також постраждало більш як 800 людей. Цей терористичний акт вважається найбільшим в історії Росії до цього дня. 

Багато хто вважає, що така кількість жертв стала наслідком непрофесійних дій російської влади. Зокрема, з самого початку число утримуваних у школі занижували – ймовірно, у разі повідомлення реальної кількості, громадськість вимагала б перемовин.

Влада зазначала, що у школі перебуває 354 заручники, хоча з самого початку було очевидно, що їх кількість значно більша. За словами очевидців, коли терористи почули цю інформацію, вони увірвалися до спортзалу та прокричали: "Якщо вони думають, що вас 300 людей, то ми зробимо так, щоб вас тут стільки й лишилося!".

Після невдалого штурму, що призвів до величезних жертв, Владімір Путін переконував, що терористи не йшли ні на які переговори та не мали ніяких вимог. Однак заручники, яким вдалося вижити, зазначають, що нападники були готові випускати щоденно по 150 людей у разі прибуття до школи кожного, кого вони вимагали як перемовників. Кремль відмовився від будь-яких спроб діалогу.

Вибухи російських літаків

У вівторок 24 серпня 2004 року у Росії практично одночасно вибухнули два літаки: Ту-134А-3 авіакомпанії "Волга-Авіаекспрес" (рейс WLG1303 Москва – Волгоград) і Ту-154Б-2 авіакомпанії "Сибір" (рейс SBI1047 Москва – Сочі). Через годину після зльоту з аеропорту "Домодєдово" обидва борти підірвали російські смертники. 

Всього загинуло 89 осіб: 43 на борту рейсу 1303 (34 пасажири і 9 членів екіпажу) і 46 – на рейсі 1047 (38 пасажирів і 8 членів екіпажу). 

Зазначається, що ще до вильоту обох смертниць перевіряв капітан поліції Михайло Артамонов. Згодом його звинуватили у злочинній недбалості та засудили до 7 років ув'язнення. Окрім цього, у в'язницю на півтора року відправили чоловіка, який продав терористкам квитки на літак без паспорта. 

Катастрофа "Невського експресу"

27 листопада 2009 року терористи підклали під колеса швидкісного потягу "Невський експрес", який прямував з Москви до Санкт-Петербурга, сім кілограмів тротилу. Внаслідок вибуху локомотив зійшов з рейок. У результаті інциденту загинуло 28 людей, ще понад як сто людей отримали травми.

Зазначається, що від поїзда відірвалися останні вагони, один з них став вертикально і зіткнувся з бетонними стовпами електропередач. Як пізніше з'ясувала експертиза, саме від удару, а не від вибуху постраждали люди. 

У цьому теракті також помітили руку російських спецслужб. Як зазначив відомий російський письменник та публіцист Віктор Суворов, вибух експреса був спланований Кремлем.

У Росії є правило: якщо хтось бажає влаштовувати акції протесту, то має за десять днів одержати дозвіл від влади. Так ось, у Москві панівна фракція "Єдина Росія" влаштувала відразу ж після вибуху "Невського експреса" акцію протесту проти тероризму. Мій один знайомий у Москві – до речі, теж шукач правди, як і я, запитав: "Як це так? Якщо я організую якийсь протест, то мені потрібно чекати дозвіл десять днів, а ось вони відразу після вибуху влаштували акцію". Йому відразу ж прислали відповідь: "Єдина Росія" наперед просила дозволу,
– розповів публіцист.

Вибух у метро Петербурга

У 2017 році у вагоні Петербурзького метро між станціями "Сінна площа" та "Технологічний інститут" пролунав вибух. За даними російських слідчих, смертник проніс бомбу у вагон поїзда і підірвав себе одразу після того, як машиніст від'їхав від станції.

Внаслідок вибуху в метро Санкт-Петербурга загинули 16 людей – в тому числі й особа, яка проходила підозрюваним у справі. Постраждало більш як сотня громадян. Експертиза ДНК встановила, що вибуховий пристрій в метро привів в дію терорист-смертник – 23-річний уродженець Середньої Азії Акбарджон Джалілов.

Також інший вибуховий пристрій, замаскований під вогнегасник, знайшли та знешкодили на станції "Площа Повстання"

Через два тижні після вибуху російські правоохоронці затримали одного з ймовірних організаторів теракту – 27-річного уродженця Центральної Азії Аброра Азімова. Він отримав довічне ув'язнення. Загалом у справі заарештували 11 осіб.

Важливо!  Це не перший теракт у метро Росії – раніше опозиціонери також звинувачували в інцидентах російську владу та ФСБ. На їх думку, це мало вплив на подальше обмеження громадянських свобод та централізації влади.

Стрілянина у школі у Казані

Всього кілька років тому – у травні 2021 року, у Казані колишній випускник школи №175 Ільназ Галявієв, озброєний легально придбаною мисливською рушницею, зайшов у приміщення навчального закладу і відкрив стрілянину.

Внаслідок дій 19-річного хлопця загинули дев'ятеро людей – семеро учнів і два викладачі. Крім того, ще понад тридцять осіб постраждали. Він самостійно здався силовикам. 

На першому допиті він заявив, що деякий час тому зрозумів, що є Богом, і почав ненавидіти всіх. Перед початком стрілянини він попередив по свої наміри у телеграм-каналі під назвою "Бог". У липні, за результатами першої психолого-психіатричної експертизи, Галявієва було визнано неосудним у момент скоєння злочину. Однак у листопаді після повторної експертизи його визнали осудним.

У квітні 2023 року Галявієв отримав вирок – довічне ув'язнення. Хлопець визнав свою провину та розкаявся. Як зазначало слідство, причиною теракту стало "прагнення наслідувати дії неформальних представників однієї з деструктивних субкультур, відомості про які він почерпнув із мережі Інтернет, скопіювавши їхню поведінку під час нападу".