Тероризм та "ефект доміно": чому в Україні виникла хвиля насилля

Чим схожі злочини

На Волині терорист на ім’я Максим Кривош (Плохой – 24) 12 годин тримав заручників у автобусі, а у Полтаві чоловік під час його затримання захопив у заручники поліцейського.

Читати також Терорист в Полтаві відпустив поліцейського і втік у ліс, його шукають – все, що відомо

Мета у злочинців була різна й вони не знають один одного, проте між цими подіями може бути зв'язок. Про це у коментарі для сайту 24 каналу розповів заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Роман Скрипник, який захопив у Полтаві поліцейського, звісно чув про події у Луцьку. Всі українські ЗМІ активно висвітлювали цю тему. Він цілком міг надихнутися вчинком свого луцького "колеги" й просто повторив модель його поведінки.

Луцький терорист показав приклад як можна діяти, якщо ти з чимось не згодний. Це як у дітей – вони проявляють агресію, яку побачили по телебаченню,
– сказав Богдан Петренко.

Експерт підкреслив, що Роману Скрипнику скоріш за все не пред’являтимуть статтю за тероризм. Його дії потрібно кваліфікувати за 147 статтею Кримінального кодексу – захоплення заручників.

Богдан Петренко / Фото з його сторінки у Facebook

У широкому сенсі терористи це ті, хто використовують або загрожують застосувати насильство для досягнення політичної, релігійної або ідеологічної мети.

Мета Скрипника ніяк не підходить під це визначення – він вимагав аби його не посадили у в’язницю, що доволі абсурдно, оскільки якраз захоплення заручників передбачає строк.

"А от Максима Плохого можна назвати першим ідейним терористом в сучасній українській історії", – підкреслив Богдан Петренко.

Випадок в Луцьку не має аналогів в Україні. Це перше захоплення заручників – теракт, який здійснений фанатиком з ідейних міркувань. Це нове для нашої країни, і я боюся, що це явище створило прецедент,
– акцентував експерт.

Богдан Петренко вважає, що так само як Скрипник міг надихнутися луцьким терористом, Максим Плохой міг "одухотворитися" іншими терактами в Україні й світі. Це називається "ефектом доміно".

Про "ефект доміно"

Яскравим прикладом "ефекту доміно" в Україні було мінування мосту Метро у Києві. У червні 2020 року чоловік пригрозив, що його підірве. Він не висував ніяких вимог й згодом з’ясувалось, що у пакеті замість вибухового пристрою був балон із землею. "Мінера" затримали з допомогою службової собаки, яка висмикнула шнур і відволікла терориста. Свій вчинок він пояснив тим, що у нього в житті склались важкі обставини й так він хотів привернути увагу суспільства до його проблем.

"Мінер" мосту Метро у Києві / фото з Facebook Евгения Терехова

А у вересні 2019 року на цьому ж мості стався аналогічний випадок. Чоловік, якого звуть Олексій Белько погрожував його підірвати. Як з’ясувалось, ніякої вибухівки у нього не було й зрештою "підривник" опинився у психічній лікарні.

Він також пояснив свій злочин тим, що у нього настала "чорна смуга" у житті. Белько не міг знайти роботу й жив у автомобілі.

Олексій повернувся з фронту, де знаходився з 2014 року. У мирному житті йому не пощастило й держава нічим не допомогла.

Звісно така історія викликала різні емоції у людей – одні його засуджують, а інші жаліють й звинувачують владу у тому, що ветеран війни зійшов з розуму.

Зрештою варто засуджувати не людину, а його конкретний вчинок. Адже люди багатогранні а те, що хтось воював на фронті, не дає права цій людині займатися незаконними діями. Війна це не індульгенція.

Але таким терористам як Белько формують через ЗМІ позитивний образ. Подібна героїзація або романтизація терористів й створює "ефект доміно".

У тероризмі немає нічого романтичного

Журналісти завжди багато приділяють уваги терактам. Ці події шокують, вони цікаві читачам (глядачам) й ігнорувати їх не можна. З іншого боку, для терориста увага преси – найголовніша мета.

Терориста-фанатика цікавлять не його жертви, а ефект від його дій у ЗМІ. Поширення своїх поглядів, якими б вони не були, але така людина вважає їх правильними,
– наголосив Богдан Петренко.

Згадаємо, як Максим Плохой вимагав уваги від преси. Він зокрема змушував рідних його заручників телефонувати журналістам аби вони поширювали його вимоги й інформацію про самого терориста.

Луцькому терористу певною мірою вдалося отримати хайп. Він таки доніс свій меседж світові. Звісно його погляди не можна назвати глибокими й системними, але Плохой так не вважає.

Затримання Максима Кривоша (Плохого) / колаж 24 каналу

Тому ЗМІ необхідно обережно висвітлювати події, пов’язані з терактами аби не героїзувати злочинців, пояснює Богдан Петренко.

"Не можна розповідати про деталі антитерористичних операцій, оскільки зловмисники будуть знати як наступний раз їм діяти. Також важливо підкреслювати, що головна складова іміджу терориста це те, що він злочинець. Це людина, яка ставить свої інтереси вище за інтереси держави й життя інших громадян. Це егоїст, а не герой", – наголосив експерт.

Причини агресії

В Україні взагалі зростає рівень агресії. Це відбувається через те, що наша держава вже шостий рік воює, також у людей накопичується негатив через економічну кризу й карантин. І якщо людина, яка не переходила межу закону, може виливати свою агресію у побутових конфліктах – вдома, у транспорті тощо, то вже досвідчені злочинці можуть скоювати нові злочини, зокрема й теракти й таким чином виплескувати своє невдоволення, пояснює Богдан Петренко.

Ще градус у суспільстві піднімають політики, які готові заради мандатів розривати країну на частини. Тому наближення виборів також може бути фактором, який впливає на емоційний стан людей.

Тероризм в Україні

Першим терористом у незалежній Україні вважається Сергій Іванченко, який кинув гранату у натовп, під час мітингу Наталії Вітренко, яка балотувалась в президенти України. Це сталось у Кривому Розі у 1999 році. Від вибуху постраждало 47 осіб, зокрема й сама Вітренко.

Після цього випадку у 2001 році в Україні ввели кримінальну відповідальність за теракт. Згадаємо гучні злочини, які стались в нашій країні й були кваліфіковані за цієї статтею.

Вибухи у вінницьких маршрутках

У травні 2003 року в трьох вінницьких маршрутках прогриміли вибухи. В останній раз бомбу зловмисник проніс в поліетиленовому пакеті і потім залишив в салоні під сидінням.

В результаті вибухів опіки різного ступеня тяжкості і численні рвані рани тіла отримали двадцять два чоловіки, двоє з яких померли.

Мікроавтобус після теракту у Вінниці / Фото Vежа

Після другого і третього терактів в місцеву пресу надійшли анонімні листи, автор яких узяв на себе відповідальність за вибухи, він загрожував новими і вимагав велику суму грошей. Так чи інакше, ні замовників, ні виконавців терактів не знайшли. Чоловіків, яких затримали відпустили через нестачу доказів. Висували версії, що причина вибухів – "розборки" між маршрутниками.

Вибухи в Макіївці

А у 2011 році в Макіївці почали лунати вибухи. Один – біля торгового центу, інший — біля входу до держпідприємства "Макіїввугілля". У результаті інциденту ніхто не постраждав, проте будівлям завдано значної матеріальної шкоди. На місці події знайшли записку, в якій підривники вимагали 4,2 млн євро, погрожуючи продовжити тероризувати місто, якщо їхні вимоги не виконають.

Терористів було затримано й вони були засуджені до 15 й 8 років позбавлення волі.

Вибухи у Дніпрі

У 2012 році в Дніпрі сталося чотири вибухи з інтервалом в 15 хвилин на трамвайних зупинках в центрі міста. Вибухівка була закладена в урни. В результаті поранення отримали 31 особа, з яких 10 дітей.

Після теракту у Дніпрі / фото: AFP

Метою вибухів було залякати всіх і потім отримати гроші. Вимагали 4,5 млн доларів, за те, щоб терактів більше не було. Після вибухів в мережі з'явилися анонімні листи, в яких бандити погрожували терактами по всій Україні. Злочинну групу було заарештовано. Примітно, що серед терористів був один викладач університету.

Теракт під час Маршу єдності в Харкові

У 2015 році у Харкові під час проукраїнської акції – ходи проти агресії Росії, пролунав вибух. Внаслідок інциденту загинуло 4 особи, серед них 1 правоохоронець та 1 неповнолітній, ще 9 отримали поранення. Теракт вчинили прихильники "російського світу", яких було затримано й засуджено до довічного позбавлення волі.

Епілог

Якщо не рахувати, що в Україні вже шостий рік відбувається антитерористична операція, в нашій країні доволі рідко відбуваються теракти. У 2019 році Україна займала 24 місце у світі в рейтингу тероризму, який визначає міжнародний Інститут економіки і миру. У минулому році від рук терористів в Україні загинуло 10 осіб, а самих фактів тероризму було виявлено – 28. Перше місце у цьому антирейтингу посідає Афганістан – 1443 теракти й більше 7 тисяч жертв тільки за один рік.