ТОП-5 військових довершень, якими пишається Україна

1. Великокаліберна гвинтівка харківського виробництва Snipex Rhino Hunter

Українська гвинтівка Snipex Rhino Hunter

Її розробили для тих, хто заради влучного пострілу готовий чекати годинами. Для тих, хто з'являється і зникає непомітно.

Вражає прицільна дальність – 2,5 кілометри. Довжина ствола – 750 міліметрів, при загальній довжині 1200 міліметрів.

Виробники запевняють, що стрільба зі Snipex максимально зручна – легке перезарядження, гільза викидається автоматично, малий відбій і ствол, що плаває. Гвинтівка заточена під натівський калібр 12,7.

Всі елементи гвинтівки вироблені в Україні, навіть ствол, тоді як інші виробники вимушені закуповувати їх за кордоном.

Читайте також: ТОП-5 таємниць Другої світової війни, пов'язані з Україною

2. Модернізований бронетранспортер БТР 3-ДА

Бронетранспортер БТР 3-ДА

Київський бронетанковий завод зробив 740 змін і тепер з гордістю презентував оновлену версію.

Отож почали з німецького шестициліндрового мотору "Дойц". Його 325 кінських сил ладні розігнати 17-тонний БТР до 104 кілометрів на годину. При чому запас ходу – 600 кілометрів.

Основна окраса БТР – це його бойовий модуль "Штурм-М". 30-міліметрова гармата працює як в одиничному, так і скорострільному режимі, коли за хвилину здійснюється 330 пострілів.

За точність та кучність вогню відповідає лазерний далекомір та стабілізатор. Скажімо на навчаннях, ціль, яка знаходилася на відстані понад 3 кілометри, вразили з першого пострілу. Зрештою гармата досягне ворога й на відстані 5 кілометрів.

Тішить і те, що 90 % усіх деталей вироблені в Україні.

Читайте також: ТОП-5 української "зброї", якою можна пишатися

3. Український виробник зброї "Зброяр"

Снайперська гвинтівка Zbroyar Z-008

"Зброяр" – це єдиний приватний виробник цивільної нарізної зброї в Україні. І хоча компанія заснована лише у 2006 році, їй уже є чим похвалитись. У 2008 році з'явилася модель Z-008, у якій виробники особливу увагу приділили елементам групи затвора. З цими гвинтівками українські спортсмени завойовували медалі на стрілецьких чемпіонатах Європи, що стало найкращою рекламою нового українського виробника.

Сімейство гвинтівок Z-008 має одразу кілька моделей. Тут є зброя для полювання на великих відстанях та спортивні гвинтівки. До того ж зброярі завжди адаптовують гвинтівку під різноманітні калібри, залежно від прохання клієнтів.

У 2012 році почалися поставки гвинтівок у Німеччину, Австралію, Нову Зеландію, Киргизстан, Вірменію, а вже за рік "Зброяр" запустив у серійне виробництво модель Z-15.

Для виробництва гвинтівок, "Зброяр" використовує комплектовання власного виробництва, лише стволи закуповують у США та Італії.

Читайте також: ТОП-5 підприємств, якими українці можуть пишатись

4. Українські миротворці

Українські військові, що вже чверть століття забезпечують спокій у найгарячіших точках світу

Перед очима в цих чоловіків пройшов калейдоскоп громадянських воєн, міжетнічних конфліктів та атак терористів-смертників. Саме їм доводилося вирушати туди, де земля була вкрита кров'ю та гільзами від патронів. Таких місій було 25. Це і Європа, і Близький Схід, і Африка, і навіть зона Карибського моря.

Українські військові брали участь у миротворчих операція і в складі СРСР. А от для незалежної України відлік почався 15 липня 1992 року. Тоді два літаки вирушили у Косово.

Кожна країна специфічна, відповідно й допомоги потребує різної. У Косово охороняли церкви від мусульман і супроводжували конвой біженців. Для Анголи було важливо відновити інфраструктуру: українці прокладали шляхи через джунглі, зводили мости і переправи. У Ліберії, у якій практично не було асфальтованих доріг, знадобились вертолітні загони, аби перевозити гуманітарну допомогу. У Конго та Афганістані, що буквально кишіли мінами, українські сапери знешкодили десятки тисяч вибухонебезпечних об'єктів.

Утім ті, хто приносить мир, самі ж у зоні ризику. 50 військових не повернулися живими. Найважчою була місія в Іраку – 18 загиблих.

Наразі Україна задіяна в трьох миротворчих місіях у країнах Африки.

Читайте також: Техніка війни. В чому воювали 100 років назад. Повістки офіцерам

5. Завод імені Малишева

Харківське підприємство, що вивело українську танкову галузь на світовий рівень

Його танки стали важливим фактором перемоги у Другій світовій війні і навіть через 70 років залишаються неоціненною підтримкою для бійців АТО. "Оплот", "Булат" та "БТР-4" – усі вони гордість українського оборонпрому, і всіх їх виробляють на культовому заводі імені Малишева.

У 1985-му там розпочали серійне виробництво Т-80, а вже за часів незалежності України 320 таких моделей підготували для Пакистану.

У 1995 році на його основі сконструювали один із кращих танків сучасності Т-84 і його модифікацію "Оплот". Це стало новим проривом для легендарного заводу. Тут досконале все: башта з гарматою, що повертається на 180 градусів менш, ніж за 5 секунд; броня, що витримує обстріл практично всіх сучасних боєприпасів; неймовірна прохідність.

Харків'яни зрозуміли: замість того, щоб створювати нові моделі, раціональніше модернізувати старі. Так на базі Т-64 з'явились новенькі "Булати", які за часів АТО стали основний бойовим танком української армії.

А ще з'явився БТР-4 "Буцефал", який став суто українською розробкою, адже від попередніх моделей залишилася тільки броня.

Зараз у цехах знову кипить робота. Потрібно не лише готувати нові танки, а й ремонтувати пошкоджені.