1. Великокаліберна гвинтівка харківського виробництва Snipex Rhino Hunter

Українська гвинтівка Snipex Rhino Hunter

Її розробили для тих, хто заради влучного пострілу готовий чекати годинами. Для тих, хто з'являється і зникає непомітно.

Вражає прицільна дальність – 2,5 кілометри. Довжина ствола – 750 міліметрів, при загальній довжині 1200 міліметрів.

Виробники запевняють, що стрільба зі Snipex максимально зручна – легке перезарядження, гільза викидається автоматично, малий відбій і ствол, що плаває. Гвинтівка заточена під натівський калібр 12,7.

Всі елементи гвинтівки вироблені в Україні, навіть ствол, тоді як інші виробники вимушені закуповувати їх за кордоном.

Читайте також: ТОП-5 таємниць Другої світової війни, пов'язані з Україною

2. Модернізований бронетранспортер БТР 3-ДА

Бронетранспортер БТР 3-ДА

Київський бронетанковий завод зробив 740 змін і тепер з гордістю презентував оновлену версію.

Отож почали з німецького шестициліндрового мотору "Дойц". Його 325 кінських сил ладні розігнати 17-тонний БТР до 104 кілометрів на годину. При чому запас ходу – 600 кілометрів.

Основна окраса БТР – це його бойовий модуль "Штурм-М". 30-міліметрова гармата працює як в одиничному, так і скорострільному режимі, коли за хвилину здійснюється 330 пострілів.

За точність та кучність вогню відповідає лазерний далекомір та стабілізатор. Скажімо на навчаннях, ціль, яка знаходилася на відстані понад 3 кілометри, вразили з першого пострілу. Зрештою гармата досягне ворога й на відстані 5 кілометрів.

Тішить і те, що 90 % усіх деталей вироблені в Україні.

Читайте також: ТОП-5 української "зброї", якою можна пишатися

3. Український виробник зброї "Зброяр"

Снайперська гвинтівка Zbroyar Z-008

"Зброяр" – це єдиний приватний виробник цивільної нарізної зброї в Україні. І хоча компанія заснована лише у 2006 році, їй уже є чим похвалитись. У 2008 році з'явилася модель Z-008, у якій виробники особливу увагу приділили елементам групи затвора. З цими гвинтівками українські спортсмени завойовували медалі на стрілецьких чемпіонатах Європи, що стало найкращою рекламою нового українського виробника.

Сімейство гвинтівок Z-008 має одразу кілька моделей. Тут є зброя для полювання на великих відстанях та спортивні гвинтівки. До того ж зброярі завжди адаптовують гвинтівку під різноманітні калібри, залежно від прохання клієнтів.

У 2012 році почалися поставки гвинтівок у Німеччину, Австралію, Нову Зеландію, Киргизстан, Вірменію, а вже за рік "Зброяр" запустив у серійне виробництво модель Z-15.

Для виробництва гвинтівок, "Зброяр" використовує комплектовання власного виробництва, лише стволи закуповують у США та Італії.

Читайте також: ТОП-5 підприємств, якими українці можуть пишатись

4. Українські миротворці

Українські військові, що вже чверть століття забезпечують спокій у найгарячіших точках світу

Перед очима в цих чоловіків пройшов калейдоскоп громадянських воєн, міжетнічних конфліктів та атак терористів-смертників. Саме їм доводилося вирушати туди, де земля була вкрита кров'ю та гільзами від патронів. Таких місій було 25. Це і Європа, і Близький Схід, і Африка, і навіть зона Карибського моря.

Українські військові брали участь у миротворчих операція і в складі СРСР. А от для незалежної України відлік почався 15 липня 1992 року. Тоді два літаки вирушили у Косово.

Кожна країна специфічна, відповідно й допомоги потребує різної. У Косово охороняли церкви від мусульман і супроводжували конвой біженців. Для Анголи було важливо відновити інфраструктуру: українці прокладали шляхи через джунглі, зводили мости і переправи. У Ліберії, у якій практично не було асфальтованих доріг, знадобились вертолітні загони, аби перевозити гуманітарну допомогу. У Конго та Афганістані, що буквально кишіли мінами, українські сапери знешкодили десятки тисяч вибухонебезпечних об'єктів.

Утім ті, хто приносить мир, самі ж у зоні ризику. 50 військових не повернулися живими. Найважчою була місія в Іраку – 18 загиблих.

Наразі Україна задіяна в трьох миротворчих місіях у країнах Африки.

Читайте також: Техніка війни. В чому воювали 100 років назад. Повістки офіцерам

5. Завод імені Малишева

Харківське підприємство, що вивело українську танкову галузь на світовий рівень

Його танки стали важливим фактором перемоги у Другій світовій війні і навіть через 70 років залишаються неоціненною підтримкою для бійців АТО. "Оплот", "Булат" та "БТР-4" – усі вони гордість українського оборонпрому, і всіх їх виробляють на культовому заводі імені Малишева.

У 1985-му там розпочали серійне виробництво Т-80, а вже за часів незалежності України 320 таких моделей підготували для Пакистану.

У 1995 році на його основі сконструювали один із кращих танків сучасності Т-84 і його модифікацію "Оплот". Це стало новим проривом для легендарного заводу. Тут досконале все: башта з гарматою, що повертається на 180 градусів менш, ніж за 5 секунд; броня, що витримує обстріл практично всіх сучасних боєприпасів; неймовірна прохідність.

Харків'яни зрозуміли: замість того, щоб створювати нові моделі, раціональніше модернізувати старі. Так на базі Т-64 з'явились новенькі "Булати", які за часів АТО стали основний бойовим танком української армії.

А ще з'явився БТР-4 "Буцефал", який став суто українською розробкою, адже від попередніх моделей залишилася тільки броня.

Зараз у цехах знову кипить робота. Потрібно не лише готувати нові танки, а й ремонтувати пошкоджені.