Містить дещо унікальне: чому українська абетка так сильно дивує іноземців
- Український алфавіт містить унікальні літери, такі як "ґ" і "ї", які відрізняють його від інших слов'янських мов.
- Попри спроби вилучення літери "ґ" у радянські часи, вона збереглася і є частиною сучасного українського алфавіту.
Українська мова – це те, що дійсно може вражати іноземців. Водночас наша абетка також є унікальною.
Алфавіт – це не просто набір літер, а культурний код, який несе в собі історію, звучання і національну самобутність мови. Саме тому український алфавіт викликає справжнє здивування серед іноземців, які звикли до уніфікованої кирилиці, пише 24 Канал.
Дивіться також Чому Закарпатська область має саме таку назву: історик детально пояснив
Що вирізняє нашу абетку
Попри те, що українська користується кириличним письмом, її абетка має особливості, яких немає в жодній іншій слов’янській мові.
Однією з найяскравіших відмінностей є літера "ґ". Цей звук – твердий проривний [g], подібний до англійського Google. Цікаво, що в радянські часи цю літеру намагалися вилучити з ужитку, але вона збереглася в мовній традиції й офіційно повернулася після здобуття незалежності. У сучасній кирилиці літера "ґ" майже ніде більше не використовується, окрім української мови.
Ще одна несподіванка для іноземців – відсутність звичної російської буквосполуки "ьо". В українській мові це не окрема фонема, а поєднання м’якого знака й голосної "о", яке має зовсім інше звучання. Це ще раз доводить, що українська має самостійну й унікальну звукову систему, а не є "діалектом" чи варіантом іншої мови, як часто помилково вважають за кордоном.
Окремої уваги заслуговує літера "ї", яка в українській мові передає звук [ji], як у слові їсти. Ця літера – не просто "і з крапками", а повноцінний і абсолютно окремий символ. Вона відсутня в будь-яких інших кириличних алфавітах. Так само як і поділ на голосні "і" та "и", що в українській – два чітко розділені звуки, здатні повністю змінити зміст слова (наприклад, син і сін).
Попри 33 літери, фонетична система української – надзвичайно гармонійна: майже кожна літера відповідає одному звуку. Це робить мову логічною для читання, на відміну від англійської чи французької, де одна літера може мати кілька звучань.
Назви Волинської та Закарпатської областей України мають історико-географічне походження, а не адміністративне, що робить їх винятками серед інших областей.