Автобіографія, написана за 2 тижні: чому кожному варто прочитати "Тигроловів" Багряного

Зокрема пережитий досвід Івана Багряного став основою для його найвідоміших романів, серед яких "Тигролови". Що треба знати про цю книгу і чому її варто прочитати – розповість 24 Канал з посиланням на Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара.

Цікаво "Дивлюся та плачу": діти принесли піцу пораненим воїнам і зворушили користувачів у тіктоці

Чому варто прочитати "Тигролови"?

Іван Багряний з дитинства пізнав "всю красу" радянського режиму, коли більшовики репресували його дідуся та дядька. Як зазначає Український інститут національної пам'яті, у 1932 році радянські спецслужби арештували Івана Багряного за звинуваченнями у "контрреволюційні пропаганді". 

Після 11 місяців в одиночній камері Багряного відправили у заслання на Далекий Схід, звідки він втік. Потім же його упіймали і за втечу він отримав новий термін – ще 3 роки заслання. 

У 1938 році його арештували вдруге, але через 2 роки відпустили, після чого Багряний вирушив на Захід України, а в 1945 році емігрував до Німеччини.

Роман "Тигролови" Багряний написав до еміграції, перебуваючи на Заході України. Цю ідею йому запропонував письменник Аркадій Любченко, з яким той ділився спогадами про далекосхідну Україну – Зелений Клин, де проживали українці. Ідея Любченка була радше жартом, але письменник сприйняв його серйозно і взявся до роботи.

Уже через 2 тижні з'явився рукопис роману під назвою "Тигролови". Це історія, в основу якої лягли спогади Багряного про Зелений Клин та його досвід втечі з-під варти під час першого терміну ув'язнення. Тому твір є дещо автобіографічним і втіленням самого автора став головний герой Григорій Многогрішний.

Звісно, це не документальний, а художній твір, тому не варто сприймати усе написане як те, що відбулося насправді, проте саме реальний досвід став основою роману.

Мені нічого не треба було вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником. Я люблю її людей. Я люблю її тварин. Її зоофауну, орнітофауну, її флору – рослинний прекрасний світ (що тепер, в уяві моїй, був прекрасний особливо). Я знав ту фауну й флору, її географію, як, може, жоден професор, бо я ту географію пройшов власними ногами, а флору й фауну помацав не тільки власними очима, а й власними руками, 
– так пізніше про "Тигроловів" писав сам Багряний.

Відома цитата "Сміливі мають щастя" – саме з "Тигроловів" та є основною темою роману. Цікаво, що вперше книга вийшла під назвою "Звіролови". 

Перше видання "Тигроловів" під нинішньою назвою / Фото Wikipedia

Цікаво! Ще один твір, де Іван Багряний описує досвід радянських репресій – "Сад Гетсиманський". У ньому автор більше розповідає про умови утримання політичних в'язнів та неугодних режиму людей і про знущання з боку радянських спецслужб. Як і "Тигролови", цей роман фактично був заборонений в Україні до розвалу СРСР.

Що ще варто знати про Івана Багряного?

• Уродженець міста-героя Охтирки Іван Лозов'яга, він же Іван Багряний, після еміграції активно розповідав про те, що приховано за "залізною завісою" радянського режиму. Не тільки у художніх творах, але й у публіцистиці. Одним із найвідоміших прикладів є памфлет "Чому я не хочу повертатися в СРСР?"

• Також Іван Багряний свого часу дав інтерв'ю британському BBC, в якому доводив, що радянський режим цілеспрямовано винищує українців за національною ознакою.

• Крім того, Багряний був автором обкладинки до першого видання "Колгоспу тварин" українською, яке профінансував сам Джордж Орвелл.