Київське метро стало одним із найкращих у світі: 5 фактів, які вас здивують
Київське метро потрапило до списку 18 найкращих систем метрополітену світу за версією CNN Travel і випередило підземки Чикаго, Нью-Делі та Гонконгу. Та столична підземка цікава не лише місцем у міжнародному рейтингу – за її станціями та тунелями ховаються історії, які легко проїхати повз, навіть якщо користуєшся метро щодня.
Автори рейтингу звертали увагу не тільки на інженерні рішення, а й на роль метро в житті містян. З цієї нагоди 24 Канал зібрав кілька незвичайних фактів про київську підземку — від найглибшої станції до особливостей її будівництва.
"Арсенальна" – одна з найглибших станцій метро у світі
Станція "Арсенальна" розташована на глибині близько 105,5 метра. Щоб дістатися до платформи, пасажирам потрібно подолати два ескалаторні марші з проміжним залом. Спуск займає приблизно п'ять хвилин.
Таку глибину пояснюють особливості рельєфу правого берега Дніпра та складні геологічні умови. Через це станція стала однією з найвідоміших у київській підземці й привертає увагу туристів.
Перші станції відкрили ще у 1960 році
Київський метрополітен розпочав роботу 6 листопада 1960 року. Тоді відкрили першу ділянку з п'ятьма станціями: "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро".
Відтоді мережа суттєво розрослася. Нині київське метро має три лінії та 52 станції, а його загальна протяжність становить близько 70 кілометрів.
Метро проєктували також як укриття
Київську підземку від початку проєктували з урахуванням можливості використовувати її як укриття. Під час повномасштабної війни це набуло особливого значення: станції стали місцем, де люди ховаються від російських обстрілів. На цю особливість окремо звернули увагу автори рейтингу CNN Travel.
Тож київський метрополітен виконує не лише транспортну функцію. У критичні моменти він допомагає захистити життя мешканців столиці.
На "Арсенальній" застосували незвичайну технологію будівництва
Під час спорудження станції будівельники зіткнулися зі складними ґрунтами та ризиком зсувів. Одним із рішень стало заморожування ґрунту: навколо конструкції пробурили близько 400 свердловин, які використовували для стабілізації землі.
Не менш незвично споруджували й вестибюль станції. Конструкцію вагою близько 3000 тонн звели на поверхні, а потім поступово опускали під землю. Цей процес тривав чотири місяці.
"Дніпро" станція, яка вирізняється розташуванням
Станція "Дніпро", яку відкрили разом із першими п'ятьма станціями метро у 1960 році, має незвичне для підземки розташування – вона розміщена над землею, біля схилів Дніпра.
Через перепад рельєфу перегін між "Арсенальною" та "Дніпром" поєднує одну з найглибших станцій метро з надземною. Це одна з найпомітніших інженерних особливостей першої ділянки київської підземки.
Яке місце посів Київ у рейтингу CNN?
У списку CNN Travel київський метрополітен посів 14-те місце серед 18 систем метро. Він випередив, зокрема, підземки Чикаго, Нью-Делі, Гонконгу та Будапешта.
Першу позицію віддали Лондону, а до трійки лідерів також увійшли Пекін і Копенгаген.
Автори рейтингу оцінювали не лише масштаби мережі та інженерні рішення, а й значення метро для міського життя. Історія київської підземки, її архітектура та роль укриття роблять її помітною навіть на тлі значно більших метрополітенів світу.