Вчені закопали 19 тисяч чайних пакетиків: це було потрібно для експерименту
Вчені провели експеримент із чайними пакетиками. Вони виявили кілька важливих аспектів його результатів.
Вчені провели унікальне дослідження, закопавши 19 000 чайних пакетиків на 180 ділянках водно-болотних угідь у 28 країнах. Мета – оцінити здатність цих екосистем зберігати вуглець і зрозуміти, як на цей процес впливає підвищення температури, пише 24 Канал із посиланням на Interesting Engineering.
Дивіться також Штучний інтелект проєктував вітровий генератор, який вразив своєю ефективністю
Як проводилося дослідження
На кожній ділянці закопували від 40 до 80 пакетиків двох видів чаю: зелений чай (швидко розкладається органічна речовина) та ройбуш (повільно розкладається органічна речовина).
Пакетики розміщували на глибині 15 см і точно маркували координатами GPS. Протягом трьох років їх періодично витягували для зважування, щоб визначити, скільки органічної речовини залишилося.
Висновки дослідження
Вища температура пришвидшувала розкладання як зеленого чаю, так і ройбушу. Навіть типи органічної речовини, які зазвичай довше зберігаються, були вразливими до підвищення температур.
Прісноводні болота і приливні угіддя виявилися найефективнішими у зберіганні вуглецю, адже залишкова маса чайних пакетиків тут була найбільшою. Мангрові ліси та морські водорості показали менш виражений ефект.
Швидкість розкладання зеленого чаю варіювалася залежно від типу угідь, тоді як ройбуш завжди розкладався швидше при підвищених температурах.
Це перше масштабне дослідження, яке використовує метод чайних пакетиків для оцінки потенціалу зберігання вуглецю. Результати свідчать, що зміни клімату можуть загрожувати здатності водно-болотних угідь утримувати вуглець, посилюючи глобальне потепління.
Вчені тепер мають змогу визначати, які водно-болотні середовища є найбільш ефективними для зберігання вуглецю. Ці дані допоможуть захищати важливі екосистеми від змін клімату та неконтрольованого землекористування.
Це дослідження підкреслює важливість збереження водно-болотних угідь як природних бар’єрів проти кліматичних змін.