Мороз, сніг і 100 коней: як у Львові працював трамвай до електрики

Перша зима показала, що галицька погода та складний міський рельєф вимагали технічних рішень та колосальної витривалості від людей і тварин, йдеться на сайті "Фотографії старого Львова".

Читайте також Коли у Львові фіксували рекордно низьку температуру повітря

Депо на Пелчинській – центр транспортного життя

Серцем усієї трамвайної мережі було депо на теперішній вулиці Вітовського, 57 (у ті часи – Пелчинська). У кам’яних стайнях, які збереглися донині як частина трамвайного депо №1, утримувалися до 120 коней. Від їхнього стану залежав рух міста.

Депо на Пелчинській / Фото з сайту "Фотографії старого Львова"

Взимку, особливо в січні, раціон тварин робили поживнішим. До вівса додавали більше сіна і висівок, оскільки пересування засніженими та слизькими коліями потребувало значно більше енергії.

Городоцька – навіщо трамваю був "третій кінь?

Для львівської «конки» найскладнішим відрізком став підйом вулицею Городоцькою (тоді вона називалась Казимирівська) у напрямку залізничного вокзалу. Цей схил і досі крутий, а в той час для вагона вагою понад 2 тонни був майже непрохідним. Двох коней часто не вистачало, тому на разі сучасних Городоцької та Менцинського діяла спеціальна "підсилювальна" точка.

Трамвайні колії на Городоцькій / Фото з сайту "Фотографії старого Львова"

У ній чергували погоничі з додатковими кіньми. Коли трамвай під’їжджав до підйому, то до основної пари запрягали третього коня – так званого помічника, який допомагав витягувати вагон вгору до району церкви святої Анни.

Як трамвай переживав зиму?

У січні львівську бруківку сковував лід, тому коней підковували особливими підковами зі сталевими шипами. Кожного вечора ковалі в майстернях при депо виконували цю непросту роботу, готуючи тварин до наступного дня.

Розчищення колій теж мало свою специфіку. У 1880-х роках Львів став одним із перших в регіоні, хто почав використовувати технічну сіль. Мешканці міста на це сильно скаржилися, бо від солі псувалося взуття, а собаки шкодили лапи.

Солома замість опалення

Опалення у вагонах трамваїв не було, тому підлогу встеляли товстим шаром житньої соломи. Вона хоч і не сильно, але трохи захищала ноги пасажирів від холоду. Проїзд коштував 8 – 10 крейцерів, тому така поїздка була доступною не кожному.

У трамваях розстеляли солому в салоні / Фото з сайту "Фотографії старого Львова"

Безпека та зимовий етикет

Взимку коні рухалися беззвучно, тому кожен трамвай обладнували дзвіночками. Їхній передзвін став невід’ємною частиною звукового пейзажу старого Львова. Кінний трамвай проіснував у місті до 1908 року, проте саме він навчив місто реагувати на погодні виклики й продумувати складну логістику. Цими принципами Львів користується до сьогодні.

Як виглядав Львів на початку XX століття?

Унікальні фотографії початку XX століття показують Львів, його банк на площі Валовій, старі крамниці та кав'ярні. Фото відображають культурне та релігійне життя міста, зокрема роль синагоги для єврейської громади та історію річки Полтва.

Що ще варто прочитати?

• Марія Примаченко стала відомою у 1936 році після запрошення до художніх майстерень при Київському музеї українського мистецтва, а її твори отримали золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі.

• У XIX столітті селяни вживали прості страви, такі як кваша, лемішка, кисла ячмінна каша, тетеря та соломаха.