Рашизм та фашизм: аналогії інформаційних воєн Росії та гітлерівської Німеччини

Як і Геббельс, Путін встановив жорсткий державний контроль над ЗМІ та культурою, аби маніпулювати громадською думкою. Але це не всі паралелі, які виявив Центр протидії дезінформації при РНБО. Про найцікавіші із них – далі.

Читайте також Навіть російська пропаганда вже не спроможна замовчувати втрати у війні, – Резніков

Як рашисти послуговуються принципами нацистів 

Рашисти змінюють свідомість натовпу простою, але масштабною і концентрованою брехнею, за такими принципами Геббельса:

• Пропаганда має бути масштабною і безперервною з кількох різних джерел одночасно, адже люди засвоюють лише повторене тисячі разів.
•  Спрощені будь-які повідомлення сприймаються навіть примітивними індивідуумами.
• Максимальна одноманітність зрозумілих, коротких та дошкульних повідомлень. Лозунг має повторюватися в кожному інформаційному повідомленні.
• Пропаганда не передбачає жодних диференціацій і не дозволяє коливань і різних варіантів чи можливостей.
• Звернення до емоцій з мінімальним задіянням раціональності: можна плести мотузки з натовпу, що перебуває під емоціями
• Шок і брехня – основа досконалої пропаганди. Тільки шокуючі повідомлення миттєво поширюються. Раціональні адекватні міркування проходять непомітно.

Основні наративи геббельсівської пропаганди, які використовують рашисти у війні проти України 

Центр протидії дезінформації наводить їх як приклади, без аналогій та коментарів.

• В жовтні 1941 року Геббельс заборонив називати радянських бійців солдатами, щоб прості німці не порівнювали цих "тварин і потвор" з солдатами третього рейху. Він прагнув зробити героями німецьких солдатів, а радянські атаки висвітлювалися як "даремні".
• На фоні суттєвих втрат Німеччини на східному фронті Геббельс створював в країні альтернативну картину світу. Він говорив, що все неприємне потрібно стримувати, щоб не дати місця песимізму.
• Під час радянського контрнаступу під Сталінградом, на фоні чуток про перемир’я з СРСР, Геббельс розробив наказ: "оприлюднити жорстке спростування і туманно натякнути про нову зброю, мовляв, у Сталінграді застосують нову артилерію малого калібру, але смертельної потужності".
• Переможні реляції СРСР і союзників категорично спростовувалися: "…радянські повідомлення про десять тисяч полонених і двадцять тисяч вбитих не відповідають дійсності, є безсоромними і абсолютно брехливими продуктами фантазії".
• В січні 1943 року Геббельс готував підстави для тотальної мобілізації, щоб підкорити образ життя німців потребам влади і фронту: "в ЗМІ не має бути нічого, крім залізної стійкості та рішучості… ключовим вирішенням ситуації є тотальна війна".
• "В країні та за кордоном не має бути жодного слова про ультиматум більшовиків, оточених під Сталінградом німецьких військ", – говорили нацисти. Замість цього пропаганда штампувала матеріали про об’єднання Європи проти більшовистської загрози. 
• В німецьких ЗМІ радянська армія стала не "червоною", а "більшовицькою", а західні союзники СРСР звалися "прибічниками". Особливий акцент робився на антисоціальності, антикультурності та антинімецькості більшовизму.