Не ухиляння, а відмова: в яких випадках можна не брати повістки

Це можуть бути випадки, коли дані громадянина у повістці були вказані неправильно. В цьому випадку українців не мають право штрафувати за ухилення від мобілізації.

Дивіться також Виїзд за кордон, відстрочка та повістки: як триває мобілізація студентів і кого можуть призвати

В яких випадках можна не брати повістку з рук

Юрист Нікіта Муренко розповів, що українці можуть не розписуватися за отримання повістки, якщо працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки виписали повістку з порушенням норм чинного законодавства.

Відмовитися від повістки можна, якщо:

• бланк був заповнений частково, а дані громадянина дописувалася згодом;
• працівники ТЦК та СП вказали неправильні дані отримувача;
• повістку вручила не уповноважена людина, яка немає при собі печатки чи документів, що підтверджують її компетентність.

За словами Муренка в таких випадках можна не підписувати розписку про отримання повістки, після чого співробітник військкомату складає акт про відмову та передає його на розгляд керівникам ТЦК та СП.

Вони в результаті можуть стягнути штраф за порушення правил військового обліку. Його можна оскаржити у суді,
– наголосив юрист.

Крім цього, Нікіта Муренко зазначив, що саму повістку неможливо оскаржити в суді, а от постанову про накладення штрафу за ухилення від військового обліку – цілком реально. Таким чином українці можуть уникнути відповідальності за начебто ухилення від мобілізації.

Зверніть увагу! Якщо повістка була оформлена та видана належним чином, то громадянина, що відмовився її брати, мають право притягнути до адміністративної відповідальності, тобто оштрафувати. За ухилення від мобілізації українці мають заплатити штраф від 3 400 до 5 100 гривень.

В Україні хочуть зменшити призовний вік чоловіків

• Міністерство оборони спільно зі Збройними Силами 5 травня запропонували нові зміни до українського законодавства. Вони хочуть скороти призовний вік з 27 до 25 років.
• У Міноборони вважають, що це створює велике навантаження на територіальні центри комплектувань та соціальної підтримки. Крім того, призов потребує додаткових фінансових витрат з боку держави.
• Згодом представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабмін на засіданні 5 травня 2023 року схвалив проєкт закону про внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу.
• Врешті-решт законопроєкт про скорочення призовного віку потрапив до парламенту 10 травня. Тепер за нього мають проголосувати народні обранці.