"Україна торгує зброєю на чорному ринку": чому активізувалася "стара-нова" російська ІПСО

Центр протидії дезінформації досліджував повідомлення за період з 24 лютого 2022 року по 16 жовтня 2023 року. Кількість фейкових повідомлень і маніпуляцій збільшувалася пропорційно до зростання обсягів допомоги Україні від країн-партнерів.

Читайте також Діти для еліти: як росіяни усиновлюють маленьких українців

Цілком логічне бажання наших західних друзів запровадити механізми відстежування та регулювання процесу надання озброєнь запустило низку інформприводів, які активно почали використовувати росіяни.

При цьому ворог замовчував справжню причину необхідності таких заходів, а саме збереження віри західної аудиторії у правильності підтримки України як держави, що відповідає демократичним цінностям та безпековим сподіванням Європейського Союзу і США.

Для розгону наративів залучалися псевдоексперти, які дописували відповідні публікації у соцмережах. Для створення штучних дискусій використовувалися тролі. Також публікувалися інтерв'ю найманців, які воювали на боці України, а згодом перейшли на бік Росії, а також розповіді західних журналістів, пронизані російськими наративами.

В арсеналі засобів розповсюдження маніпулятивних і брехливих повідомлень також є фейкові обкладинки західних медіа, щоб надати "фактам" про нібито вчинені Україною порушення більшої достовірності та переконливості, "свідчення українських військових" про контрабанду зброї тощо.

Три основні етапи ІПСО

Нульовий, який тривав з 24 лютого по 2 червня 2022 року: виявлення вразливості країн на початковому етапі постачання Україні важкої зброї. Росія спрямувала зусилля на формування та "прогрів" наративів, які мали дискредитувати нас в очах міжнародних партнерів і змусити їх відмовитись від постачання озброєння.

Перший, з 2 червня по 22 липня 2022 року: підготовка до початку інформкампанії, створення основного фейку від російського видання RT ("розслідування" про нібито домовленість щодо продажу комплексів Phoenix Ghost та партії американських протипіхотних мін М18А1 Claymore). Після цього російські агенти інформаційного впливу почали масштабну кампанію, у межах якої використовували матеріали з цього "розслідування".

Разом із заявою міністра оборони Росії Сєргєя Шойгу про те, що частина іноземного озброєння, яке Захід постачає Україні, нібито розповзається Близькосхідним регіоном, а також потрапляє на "чорний ринок", це спричинило активне обговорення теми у західному інфопросторі. Своєю чергою, це стало каталізатором для подальшого розвитку кампанії.

Цікаво Запаморочливий ядерний покер: у яку гру грають великі держави

Хвиля інформаційного тиску вплинула на західну аудиторію. Зокрема, спричинила появу статті у Financial Times під назвою "НАТО та ЄС б'ють на сполох через ризик контрабанди зброї з України". У ній мовилося про наполягання країн-членів НАТО та ЄС на посиленні моніторингу зброї, що постачається в Україну.

Байки про "чорний ринок зброї" спростував Європол, який у заяві від 22 липня 2022 року наголосив на тісній співпраці з українськими офіційними особами, щоб зменшити загрозу торгівлі зброєю до Європейського Союзу.

"Ми цілком довіряємо їм, оскільки вони впроваджують нові заходи для моніторингу та відстеження цієї вогнепальної зброї", – мовилося у повідомленні.

Про відсутність доказів "переспрямування" американської допомоги заявили європейські офіційні особи й Пентагон. Вони зазначили, що використання Україною західної зброї ретельно перевіряється.

Другий етап був з 22 липня 2023 року і донині: перетворення наративу "Україна – чорний ринок зброї" на сталий.

Після вторгнення ХАМАС в Ізраїль росіяни поновили ІПСО

Нового звучання ІПСО набула у жовтні цього року, після початку вторгнення ХАМАС в Ізраїль.

Відправною точкою для подальшого "фейкометання" стало сфабриковане відео "захопленого складу з американською зброєю", де бойовики ХАМАС "дякують Україні" за передану зброю. Згодом це відео з'явилося у російському інфопросторі з дописом, що ця зброя була продана через даркнет. Щоб надати дезінформації більшої достовірності, головне управління генштабу збройних сил Росії передало терористам захоплену під час бойових дій в Україні трофейну зброю, виготовлену у США та державах ЄС.

Зауважте У 140-мільйонній Росії бракує ресурсу для Авдіївки: як так сталося

Тоді ж очільник російського МЗС Сєргєй Лавров під час переговорів із секретарем Ліги арабських держав заявив, що зброя, яку отримала Україна, "розповзається по всьому світу через контрабандистів та торгівців", і це нібито "відомий факт".

Усі ці фейки і заяви бурхливо обговорювалися в соцмережах. Жертвами роспропаганди стали навіть деякі офіційні особи. Так, сенаторка від Республіканської партії Марджорі Тейлор Грін, яка належить до групи прихильників Дональда Трампа MAGA, опублікувала допис у твітері про необхідність співпраці з Ізраїлем, щоб відстежувати серійні номери будь-якої американської зброї, використаної ХАМАС. "Вони прийшли з Афганістану? Вони приїхали з України? Цілком імовірно, що відповідь буде – від обох", – зазначала вона.

З-поміж останніх "доробків" роспропаганди можна згадати:

• створення фейкової статті The Washington Post про нібито потроєння обсягу поставок Україною угрупованню ХАМАС. Її активно розганяли ворожі телеграм-канали;
• статтю онлайн-видання The Intel Drop про нібито спільні тренування бойовиків ХАМАС з бійцями українського батальйону "Азов" тощо.

Проаналізувавши цільову аудиторію, на яку спрямована кампанія, можна дійти висновку про застосування Росією тактики її таргетування: використання згадок про той вид озброєння, який є актуальним для конкретної країни або регіону. Крім цього, прослідковується трансформація повідомлень "під номенклатуру" зброї, що надається Україні.

На початку широкомасштабного вторгнення з'явилися вкиди про ПТРК, ПЗРК і стрілецьку зброю. Надалі частіше згадувалася важка зброя та мінометні системи. Водночас влітку цього року мовилося вже про всю номенклатуру озброєння.

Ми також виявили ключових осіб ІПСО, з-поміж яких:

• Сєргєй Шойгу,
• речниця російського МЗС Марія Захарова,
• російський дипломат Андрєй Будаєв,
• колишній бригадний генерал Збройних сил Ізраїлю Амір Авіві,
• американський журналіст і письменник Сеймур Герш,
• британський радіоведучий та журналіст Афшин Раттансі,
• американський військовий Джон Девід Макінтайр, який поїхав воювати в Україну на початку 2023 року та перейшов на сторону Росії,
• ірландський бізнесмен, співвласник видання Ditch Website Чей Боуз.

Рекомендуємо Епоха нових можливостей чи крок у прірву: чи стане ШІ для людства стрибком у майбутнє

Чого насправді намагається досягнути Росія

Загалом кампанію можна оцінити як середню. Проте слід зазначити, що таргетування аудиторій, вразливих до новин про кримінальні угруповання, війни, економічні кризи, показало себе вкрай ефективним. Крім того, різноманітність контексту для створення фейків надало пропагандистам більше можливостей у формуванні наративу "чорний ринок зброї" для таргетування різних аудиторій.

Підіб'ємо підсумки. Є всі підстави вважати, що ця тема розкручуватиметься дедалі більше.

Чому – відповідь очевидна. Країна-агресорка прагне відвернути увагу від власної контрабанди озброєнь диктаторським режимам і терористичним угрупованням по всьому світові. Натомість вона хоче дискредитувати владу України та її Збройні сили, нав'язавши сталий наратив: "Україна торгує наданою зброєю".

Крім того – дискредитувати західну військову підтримку, обмежити або повністю припинити її. Ворог намагається вбити клин між республіканцями та демократами у Конгресі США в питанні продовження фінансової підтримки України. Також росіяни хочуть зашкодити взаєминам України й Ізраїлю тощо. Досягненню цієї мети підпорядковані і звинувачення України в антисемітизмі.

Проте я оптиміст і переконаний, що жодна дезінформаційна кампанія не здатна порушити єдність наших західних партнерів у питаннях підтримки України. А ми зі свого боку в повному обсязі виконуємо зобов'язання у частині підзвітності і контролю за поставками зброї та її використання.