Від корупції та масових смертей до пекельної спеки: які скандали оточували ЧС-2022 ще до старту

Неочікуваний вибір

Чемпіонат світу з футболу відбувається раз на чотири роки. І ФІФА оголошує про місце проведення турніру заздалегідь, щоб країна мала достатньо часу для підготовки. До прикладу, про місце проведення ЧС-2010 оголосили у 2004 році, тому Південно-Африканська Республіка мала шість років, щоб достойно підготуватися. А Бразилія – усі сім років, адже виграла право провести ЧС-2014 у 2007 році.

До теми Прокляття чемпіонів: як команди, що вигравали Мундіаль, провалювалися на наступному турнірі

Та з Катаром все було не так. І не лише з ним, але й з Росією. У 2010 році ФІФА вирішила оголосити місця проведення одразу двох чемпіонатів світу – 2018 та 2022 року. Всіх здивував такий поспіх зі сторони ФІФА. Його причина стала зрозуміла згодом.

За підсумками голосування, право проведення чемпіонату світу 2018 віддали Росії. А от ЧС-2022 – Катару. При цьому у фіналі голосування Катар переміг заявку США – 14 голосів проти 8.

Весь світ ретельно спостерігає не тільки за підготовкою до ЧС, але й за подіями в Україні. Але якщо на матчі в Катарі ми впливу не маємо, то наближати перемогу на фронті під силу кожному. Так, завдяки покупці HLIBNY DAR українці можуть долучитись до акції "За перемогу Задонать!". Для цього треба лише зареєструвати код з акцизної марки продукту на сайті, а HLIBNY DAR перерахує 10 гривень з продажу кожної пляшки до благодійного фонду "Повернись живим". Разом збираємо на перемогу!

Проєкт HLIBNY DAR "За перемогу Задонать!" наближає перемогу України / Фото HLIBNY DAR

А вже після цього в ФІФА розгорівся корупційний скандал. Він мав декілька етапів. Перший – це розслідування в США, яке розпочалося у 2012 році та тривало три роки. Причина – корупція, шахрайство, відмивання коштів. Американці проводили розслідування, адже ці злочини або відбувалися на території США, або до цього були залучені американська фінансова система, громадяни США та компанії з американською реєстрацією. Другий – розслідування прокуратури Швейцарії щодо обрання Росії та Катару господарками чемпіонатів світу. Штаб-квартира ФІФА розміщена у Цюриху.

Закінчилося це тим, що у 2015 році частині високопосадовців ФІФА були висунуті офіційні звинувачення у корупції, рекеті, шахрайстві та відмиванні грошей. Під тиском громадськості тодішній президент ФІФА Йозеф Блаттер через кілька днів після переобрання на посаду подав у відставку.

Йозеф Блаттер подав у відставку після корупційного скандалу / Фото Sky Sports

Та у 2020 році Міністерство юстиції США опублікувало документ щодо підкупу Росії та Катару в проведенні Чемпіонатів світу 2018 та 2022 років. У ньому зазначається, що найбільший хабар отримав колишній віцепрезидент ФІФА з Тринідаду і Тобаго Джек Уорнер при виборі Росії – 5 мільйонів доларів. Окрім того, російська сторона заплатила мільйон доларів члену виконавчого комітету ФІФА Рафаелю Сальгеро.

Щодо Катару, то тут замішані експрезидент Бразильської футбольної конфедерації Рікардо Тейшейра і Ніколас Леос, який раніше обіймав посаду віцепрезидента ФІФА.

Так, за даними міжнародних журналістів-розслідувачів, наприкінці листопада 2010 року, напередодні рішення про вибір країни-організатора ЧС-2022, футбольний функціонер із Катару Мохамед бін Хаммам розділив між своїми колегами близько 5 мільйонів доларів, щоби схилити їх голосувати на користь Катару. Значні суми він переказував на персональні рахунки членів виконкому та корпоративні рахунки африканських і карибських футбольних асоціацій, у яких було чотири місця у виконкомі ФІФА.

Як Франція "змінила" думку

Цікавим в цьому контексті є висловлювання Блаттера згодом про "джентельменську угоду". Він розповів, що була негласна угода в ФІФА у 2010 році, що два наступні чемпіонати світу віддадуть двом країнам – Росії у 2018 році та США у 2022. Однак все "сплутали" французи.

Одним із тих, хто голосував за Катар, був президент УЄФА Мішель Платіні. Очікувалося, що він підтримає США. Та після зустрічі з тодішнім президентом Франції Ніколя Саркозі, "змінив" свою думку. Окрім того, перед голосуванням він таємно зустрівся з тим же Мохамедом бін Хаммамом. І під час голосування віддав голос за Катар, шо і дозволило цій країні перемогти.

Після цього катарська компанія, пов’язана з владою країни, придбала французький футбольний клуб ПСЖ, вклавши в нього чимало коштів. Є думка, що це була "подяка" за голосування. Адже президентом ПСЖ є катарський бізнесмен Нассер Аль-Хелаїфі, який був одним із представників оргкомітету щодо заявки Катару на проведення ЧС-2022. Згодом ЗМІ писали, що він причетний до викрадення французько-алжирського бізнесмена Тайєба, який мешкав у Катарі, і до якого потрапили документи, що засвідчують підкуп щодо вибору господаря ЧС-2022. Його протримали у в’язниці з січня по листопад 2020 року, піддаючи психологічним тортурам. І лише після цього він погодився віддати документи.

Смерть мігрантів

Та корупція – не найбільша проблема, яка всі 12 років супроводжує Катар у його намаганні провести чемпіонат світу з футболу.

У 2010 році, коли країна отримала право на проведення турніру, там не було нічого, де б можна було провести матчі. Все треба було будувати з нуля. І не лише стадіони. Адже для проведення турніру такого масштабу потрібні й аеропорти, готелі, дороги та інша інфраструктура. Але в країні були гроші, щоб це побудувати. Залишилося знайти тих, хто це буде робити.

Вирішили це доволі просто. В країні вже давно всією "чорновою" роботою займаються трудові мігранти. Та оскільки роботи стало в рази більше, то і мігрантів теж треба було значно більше.

За даними журналістів, чимало мігрантів платили близько тисячі доларів за те, щоб потрапити на роботу в Катар. Але там умови праці були наближені до рабських. Правозахисна організація Amnesty International у своєму звіті вказувала, що робітників змушували працювати 12 годин на день без вихідних. А коли ті брали вихідні, то їм знімали гроші із зарплати. Окрім того, вони не могли змінити місце роботи.

Протести правозахисних організацій через умови праці для мігрантів в Катарі / фото The Guardian

Та не це найгірше. У лютому 2021 року видання The Guardian опублікувало дані про загибель близько 6,75 тисячі мігрантів, які були залучені до будівництва стадіонів та інших інфраструктурних об'єктів в Катарі за дев’ять років. При цьому мова йде лише про трудових мігрантів тільки з п'яти країн – Індії, Пакистану, Непалу, Бангладешу та Шрі-Ланка. Про те, скільки загиблих з інших країн – невідомо. Місцева влада серед причин смерті вказувала "природні".

Іноземних журналістів, які намагалися проводити розслідування щодо умов праці на будівництві, затримували. Так було і з німецькими журналістами з телеканалів ARD та WDR, які змінами документальний фільм. Те саме було і з норвезькими журналістами з телеканалу NRK.

У підсумку збірна Норвегії з футболу виходила на матчі у футболках з закликом звернути увагу на порушення прав людини в Катарі. А збірна Данії, яка виступить на турнірі, зіграє у формі з "невидимими елементами, як і невидимими жертвами". При цьому третя форма – чорна, яка буде символізувати траур.

Пекельна спека

Це буде 22-й за рахунком чемпіонат світу. Попередні 21 проводили влітку. Та цього разу все довелося змінити. Влітку в Катарі температура вдень рідко коли опускається нижче +40 градусів за Цельсієм. Грати у футбол за таких погодніх умов – це поставити під загрозу здоров’я не лише футболістів.

Тому після оголошення Катару як місця проведення Мундіалю організатори почали думати над тим, коли провести сам турнір. Адже є національні чемпіонати, які тривають в інший період. Та й календар змагань не завжди дає змогу перервати його на місяць.

Була ймовірність, що сам ЧС-2022 відбудеться у 2022 та 2023 роках – у грудні та січні. Однак таке рішення викликало чималий спротив. Тож від цієї ідеї згодом відмовилися, зупинившись на листопаді – грудні 2022 року. Щоправда, через це чималій кількості країн довелося "ламати" дати проведення своїх внутрішніх футбольних чемпіонатів. І не лише їм. Для прикладу, в Європі через це змістили дати проведення матчів єврокубків, щоб встигнути зіграти всі матчі групових етапів ще у 2022 році.

Через це навіть терміни проведення самого ЧС-2022 скоротили. Якщо раніше чемпіонати світу тривали щонайменше 31 день (коли кількість учасників стала 32), то в Катарі все відбудеться протягом 29 днів. Хоча перед тим було 28 днів, але відкриття перенесли на один день заради того, щоб збірна Катару зіграла у матчі-відкритті.

Детальніше ФІФА перенесла початок чемпіонату світу з футболу 2022: все заради традиції

Маленький Катар

Катар як місце проведення чемпіонату світу піддався критиці не лише через спеку. Сама країна доволі маленька. Її площа – 11571 кілометр квадратних. Це менше, аніж площа Закарпатської області (12777 кілометрів квадратних).

Тому і ЧС-2022 відбудеться лише на восьми стадіонах у п’яти містах – Досі, Аль-Хорі, Лусаїлі, Аль-Райяні та Аль-Вакрі. Для прикладу, на двох попередніх турнірах команди грали на 12 стадіонах.

Стадіон "Лусаїл", який прийме фінал ЧС-2022 / Фото fifa.com

Але в Катару немає де ці стадіони будувати (як і потреби мати в країні стільки футбольних арен). Так, максимальна відстань між стадіонами – 75 кілометрів. А мінімальна – 5 кілометрів. Тобто в один день можна відвідати усі чотири матчі групового етапу.

Та виникає питання – чи зможе газон витримати такі навантаження. Адже лише на груповому етапі кожен стадіон прийме шість матчів за 12 днів – по матчу через день. Одразу після цього стартує раунд плей-офф, і часу для відновлення пошкоджених стадіонів буде обмаль.

А стадіон "Лусаїл", де і відбудеться фінал, загалом прийме 9 матчів за час турніру. Тож в якому стані буде поле під час фінального матчу – залишається питанням.