Чемпіонат світу з футболу відбувається раз на чотири роки. І ФІФА оголошує про місце проведення турніру заздалегідь, щоб країна мала достатньо часу для підготовки. До прикладу, про місце проведення ЧС-2010 оголосили у 2004 році, тому Південно-Африканська Республіка мала шість років, щоб достойно підготуватися. А Бразилія – усі сім років, адже виграла право провести ЧС-2014 у 2007 році.

До теми Прокляття чемпіонів: як команди, що вигравали Мундіаль, провалювалися на наступному турнірі

Та з Катаром все було не так. І не лише з ним, але й з Росією. У 2010 році ФІФА вирішила оголосити місця проведення одразу двох чемпіонатів світу – 2018 та 2022 року. Всіх здивував такий поспіх зі сторони ФІФА. Його причина стала зрозуміла згодом.

За підсумками голосування, право проведення чемпіонату світу 2018 віддали Росії. А от ЧС-2022 – Катару. При цьому у фіналі голосування Катар переміг заявку США – 14 голосів проти 8.

Проєкт HLIBNY DAR "За перемогу Задонать!" наближає перемогу України / Фото HLIBNY DAR

А вже після цього в ФІФА розгорівся корупційний скандал. Він мав декілька етапів. Перший – це розслідування в США, яке розпочалося у 2012 році та тривало три роки. Причина – корупція, шахрайство, відмивання коштів. Американці проводили розслідування, адже ці злочини або відбувалися на території США, або до цього були залучені американська фінансова система, громадяни США та компанії з американською реєстрацією. Другий – розслідування прокуратури Швейцарії щодо обрання Росії та Катару господарками чемпіонатів світу. Штаб-квартира ФІФА розміщена у Цюриху.

Закінчилося це тим, що у 2015 році частині високопосадовців ФІФА були висунуті офіційні звинувачення у корупції, рекеті, шахрайстві та відмиванні грошей. Під тиском громадськості тодішній президент ФІФА Йозеф Блаттер через кілька днів після переобрання на посаду подав у відставку.


Йозеф Блаттер подав у відставку після корупційного скандалу / Фото Sky Sports

Та у 2020 році Міністерство юстиції США опублікувало документ щодо підкупу Росії та Катару в проведенні Чемпіонатів світу 2018 та 2022 років. У ньому зазначається, що найбільший хабар отримав колишній віцепрезидент ФІФА з Тринідаду і Тобаго Джек Уорнер при виборі Росії – 5 мільйонів доларів. Окрім того, російська сторона заплатила мільйон доларів члену виконавчого комітету ФІФА Рафаелю Сальгеро.

Щодо Катару, то тут замішані експрезидент Бразильської футбольної конфедерації Рікардо Тейшейра і Ніколас Леос, який раніше обіймав посаду віцепрезидента ФІФА.

Так, за даними міжнародних журналістів-розслідувачів, наприкінці листопада 2010 року, напередодні рішення про вибір країни-організатора ЧС-2022, футбольний функціонер із Катару Мохамед бін Хаммам розділив між своїми колегами близько 5 мільйонів доларів, щоби схилити їх голосувати на користь Катару. Значні суми він переказував на персональні рахунки членів виконкому та корпоративні рахунки африканських і карибських футбольних асоціацій, у яких було чотири місця у виконкомі ФІФА.

Як Франція "змінила" думку

Цікавим в цьому контексті є висловлювання Блаттера згодом про "джентельменську угоду". Він розповів, що була негласна угода в ФІФА у 2010 році, що два наступні чемпіонати світу віддадуть двом країнам – Росії у 2018 році та США у 2022. Однак все "сплутали" французи.

Одним із тих, хто голосував за Катар, був президент УЄФА Мішель Платіні. Очікувалося, що він підтримає США. Та після зустрічі з тодішнім президентом Франції Ніколя Саркозі, "змінив" свою думку. Окрім того, перед голосуванням він таємно зустрівся з тим же Мохамедом бін Хаммамом. І під час голосування віддав голос за Катар, шо і дозволило цій країні перемогти.

Після цього катарська компанія, пов’язана з владою країни, придбала французький футбольний клуб ПСЖ, вклавши в нього чимало коштів. Є думка, що це була "подяка" за голосування. Адже президентом ПСЖ є катарський бізнесмен Нассер Аль-Хелаїфі, який був одним із представників оргкомітету щодо заявки Катару на проведення ЧС-2022. Згодом ЗМІ писали, що він причетний до викрадення французько-алжирського бізнесмена Тайєба, який мешкав у Катарі, і до якого потрапили документи, що засвідчують підкуп щодо вибору господаря ЧС-2022. Його протримали у в’язниці з січня по листопад 2020 року, піддаючи психологічним тортурам. І лише після цього він погодився віддати документи.

Та корупція – не найбільша проблема, яка всі 12 років супроводжує Катар у його намаганні провести чемпіонат світу з футболу.

У 2010 році, коли країна отримала право на проведення турніру, там не було нічого, де б можна було провести матчі. Все треба було будувати з нуля. І не лише стадіони. Адже для проведення турніру такого масштабу потрібні й аеропорти, готелі, дороги та інша інфраструктура. Але в країні були гроші, щоб це побудувати. Залишилося знайти тих, хто це буде робити.

Вирішили це доволі просто. В країні вже давно всією "чорновою" роботою займаються трудові мігранти. Та оскільки роботи стало в рази більше, то і мігрантів теж треба було значно більше.

За даними журналістів, чимало мігрантів платили близько тисячі доларів за те, щоб потрапити на роботу в Катар. Але там умови праці були наближені до рабських. Правозахисна організація Amnesty International у своєму звіті вказувала, що робітників змушували працювати 12 годин на день без вихідних. А коли ті брали вихідні, то їм знімали гроші із зарплати. Окрім того, вони не могли змінити місце роботи.


Протести правозахисних організацій через умови праці для мігрантів в Катарі / фото The Guardian

Та не це найгірше. У лютому 2021 року видання The Guardian опублікувало дані про загибель близько 6,75 тисячі мігрантів, які були залучені до будівництва стадіонів та інших інфраструктурних об'єктів в Катарі за дев’ять років. При цьому мова йде лише про трудових мігрантів тільки з п'яти країн – Індії, Пакистану, Непалу, Бангладешу та Шрі-Ланка. Про те, скільки загиблих з інших країн – невідомо. Місцева влада серед причин смерті вказувала "природні".

Іноземних журналістів, які намагалися проводити розслідування щодо умов праці на будівництві, затримували. Так було і з німецькими журналістами з телеканалів ARD та WDR, які змінами документальний фільм. Те саме було і з норвезькими журналістами з телеканалу NRK.

У підсумку збірна Норвегії з футболу виходила на матчі у футболках з закликом звернути увагу на порушення прав людини в Катарі. А збірна Данії, яка виступить на турнірі, зіграє у формі з "невидимими елементами, як і невидимими жертвами". При цьому третя форма – чорна, яка буде символізувати траур.

Це буде 22-й за рахунком чемпіонат світу. Попередні 21 проводили влітку. Та цього разу все довелося змінити. Влітку в Катарі температура вдень рідко коли опускається нижче +40 градусів за Цельсієм. Грати у футбол за таких погодніх умов – це поставити під загрозу здоров’я не лише футболістів.

Тому після оголошення Катару як місця проведення Мундіалю організатори почали думати над тим, коли провести сам турнір. Адже є національні чемпіонати, які тривають в інший період. Та й календар змагань не завжди дає змогу перервати його на місяць.

Була ймовірність, що сам ЧС-2022 відбудеться у 2022 та 2023 роках – у грудні та січні. Однак таке рішення викликало чималий спротив. Тож від цієї ідеї згодом відмовилися, зупинившись на листопаді – грудні 2022 року. Щоправда, через це чималій кількості країн довелося "ламати" дати проведення своїх внутрішніх футбольних чемпіонатів. І не лише їм. Для прикладу, в Європі через це змістили дати проведення матчів єврокубків, щоб встигнути зіграти всі матчі групових етапів ще у 2022 році.

Через це навіть терміни проведення самого ЧС-2022 скоротили. Якщо раніше чемпіонати світу тривали щонайменше 31 день (коли кількість учасників стала 32), то в Катарі все відбудеться протягом 29 днів. Хоча перед тим було 28 днів, але відкриття перенесли на один день заради того, щоб збірна Катару зіграла у матчі-відкритті.

Детальніше ФІФА перенесла початок чемпіонату світу з футболу 2022: все заради традиції

Катар як місце проведення чемпіонату світу піддався критиці не лише через спеку. Сама країна доволі маленька. Її площа – 11571 кілометр квадратних. Це менше, аніж площа Закарпатської області (12777 кілометрів квадратних).

Тому і ЧС-2022 відбудеться лише на восьми стадіонах у п’яти містах – Досі, Аль-Хорі, Лусаїлі, Аль-Райяні та Аль-Вакрі. Для прикладу, на двох попередніх турнірах команди грали на 12 стадіонах.


Стадіон "Лусаїл", який прийме фінал ЧС-2022 / Фото fifa.com

Але в Катару немає де ці стадіони будувати (як і потреби мати в країні стільки футбольних арен). Так, максимальна відстань між стадіонами – 75 кілометрів. А мінімальна – 5 кілометрів. Тобто в один день можна відвідати усі чотири матчі групового етапу.

Та виникає питання – чи зможе газон витримати такі навантаження. Адже лише на груповому етапі кожен стадіон прийме шість матчів за 12 днів – по матчу через день. Одразу після цього стартує раунд плей-офф, і часу для відновлення пошкоджених стадіонів буде обмаль.

А стадіон "Лусаїл", де і відбудеться фінал, загалом прийме 9 матчів за час турніру. Тож в якому стані буде поле під час фінального матчу – залишається питанням.