Перезавантаження Кабміну: Верховна Рада призначила 8 нових міністрів

Ще раніше зміни в уряді анонсував Володимир Зеленський, зрештою, цей процес і почав відбуватися. Що відомо про перезавантаження уряду, звільнення та призначення міністрів – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Цікаво Ростислава Шурму звільнили з посади заступника керівника Офісу президента – указ

Який відсоток уряду буде перезавантажений

Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія 3 вересня розповів, що, як і обіцяли, велике перезавантаження уряду вже можна очікувати цього тижня.

Більше ніж 50% штатної чисельності КМУ зазнають змін. Завтра нас чекає день звільнень, а післязавтра день призначень,
– повідомив нардеп.

Він також наголосив, що остаточний перелік міністрів, яких замінять, буде визначений на засіданні фракції 4 вересня. Арахамія закликав громадян слідкувати тільки за офіційними новинами.

Кого з членів уряду відправили у відставку та кого призначили

• Денис Малюська

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що до парламенту надійшли заяви про відставку від міністра юстиції України Дениса Малюськи. 

Заява про відставку від Дениса Малюськи / Фото з фейсбуку Руслана Стефанчука

Свою посаду Денис Малюська обіймав ще з 2019 року. Після відставки прем'єра Гончарука у 2020 році його знову призначили очолювати Мін'юст. 

Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк наголосив, що Малюська, ймовірно, не отримає нової посади після звільнення. Окрім цього, депутат зазначав, що Мін'юст можуть приєднати до портфеля віцепрем'єр-міністра із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

4 вересня стало відомо, Верховна Рада відправила Дениса Малюську у відставку. За відповідне рішення проголосували 249 народних депутатів. Коментуючи засідання Верховної Ради, нардеп Ярослав Железняк, зазначив, що Малюську за трибуною вітали стоячи.

• Олександр Камишін 

Разом із заявою Малюськи Руслан Стефанчук також наголосив, що отримав заяву про відставку і від міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна. 

Заява Олександра Камишіна про відставку / Фото з фейсбуку Руслана Стефанчука

4 вересня під час засідання звільнення Камишіна підтримали 243 нардепи. У Раді колишній міністр виступив зі звітом. Камишін також повідомив, що буде працювати на іншій посаді, яка пов'язана з обороною.

Свою посаду Камишін обіймав з 2023 року, тобто більше ніж рік.

Згодом стало відомо, що Верховна Рада підтримала призначення Германа Сметаніна на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Призначення Сметаніна було підтримано 247 голосами народних депутатів.

• Руслан Стрілець

Третім, хто написав заяву про відставку, став міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. В середу, 4 вересня, під час пленарного засідання Верховної Ради народні депутати звільнили його з посади міністра.

Заява про відставку Романа Стрільця / Фото з фейсбуку Руслана Стефанчука

На своїй посаді Стрілець пробув з 2022 року. До цього він рік тимчасово виконував обов'язки міністра захисту довкілля та природних ресурсів, а ще рік був заступником глави цього ж міністерства. 

Раніше Ярослав Железняк заявляв, що Руслана Стрільця, ймовірно, можуть перевести або у Міністерство аграрної політики та промисловості, або ж у Мінпром.

Згодом Верховна Рада призначила Світлану Гринчук міністром захисту довкілля та природних ресурсів України.

• Ольга Стефанішина

Далі заяву про відставку подала також і віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, про що також повідомив Руслан Стефанчук та оприлюднив фото.

Заява про відставку Ольги Стефанішиної / Фото з фейсбуку Руслана Стефанчука

Ольгу Стефанішину призначили віцепрем’єр-міністром з питань європейської і євроатлантичної інтеграції ще 4 червня 2020 року – на своїй посаді вона пробула 4 роки. 

Згодом стало відомо, що Стефанішина стала віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністром юстиції України. Тепер вона поєднуватиме роботу фактично двох міністрів, оскільки займатиметься питаннями юстиції. 

• Ірина Верещук

3 вересня про свою відставку також повідомила й Ірина Верещук. У своєму телеграм-каналі розповіла, що після майже трьох років в уряді вона подала заяву про відставку. Віцепрем'єр-міністр подякувала за довіру президенту, а також за співпрацю главі Кабміну та іншим міністрам.

Дякую народним депутатам за підтримку! Дякую команді Мінреінтеграції за працю та відданість справі!
– написала вона.

Верещук також наголосила, що вона продовжує служити українському народові.

Заяву Верещук також оприлюднив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук. 

Заява Ірини Верещук про відставку / Фото з фейсбуку Руслана Стефанчука

На посаді віцепрем'єрки – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук пробула з 2021 року, тобто близько 3 років. До цього вона брала участь на посаду міського голови Києва.

У четвер, 5 вересня, Верховна Рада з другої спроби змогла звільнити Ірину Верещук з посади віцепрем'єр-міністерки – міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. На попередньому засіданні для відставки Верещук не вистачило 12 голосів.

• Дмитро Кулеба

Список кадрових змін поповнив й міністр закордонних справ України. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що до Ради надійшла заява від Дмитра Кулеби на звільнення.

Дмитро Кулеба подав у відставку / Фото Руслана Стефанчука

Дмитра Кулебу призначили міністром закордонних справ на позачерговому засіданні Верховної Ради 4 березня 2020 року. До того він був віцепрем'єр-міністром України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.

Під час засідання 4 вересня Верховна Рада проголосувала за відставку низки міністрів, однак тоді звільнення Дмитра Кулеби не розглянули.

Однак наступного дня, 5 вересня, Верховна Рада все ж звільнила Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України. За таке рішення проголосували 240 народних депутатів.

Також Верховна Рада підтримала призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ України.

• Матвій Бідний

Матвія Бідного призначили новим міністром молоді та спорту України. За відповідне рішення проголосували 239 народних депутатів на засіданні Верховної Ради в четвер, 5 вересня.

Бідний очолював відомство з листопада 2023 року в ролі виконувача обов'язків міністра. На посаді він замінив Вадима Гутцайта, який раніше подав у відставку.

Варто зазначити, що посади в Міністерстві молоді та спорту Бідний обіймає з 2016 року: до 2020-го він працював директором департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту.

• Наталія Калмикова

5 вересня Верховна Рада призначила Наталію Калмикову міністеркою у справах ветеранів України. Раніше тимчасовим виконувачем обов'язків міністра був Олександр Порхун.

З 27 вересня 2023 року Калмикова була заступницею міністра оборони України із соціального розвитку. З лютого 2022 політикиня також працювала виконавчою директоркою Українського ветеранського фонду.

• Микола Точицький

Верховна Рада призначила дипломата Миколу Точицького міністром культури та стратегічних комунікацій України.

На даному етапі маємо посилити боротьбу з дезінформацією, для цього завдання потрібен кандидат з міжнародним досвідом, 
– коментував кандидатуру Точицького Давид Арахамія.

Варто зазначити, що з квітня 2024 року Точицький був заступником керівника Офісу президента Андрія Єрмака. З 28 липня 2023-го обов'язки голови Мінкульту тимчасово виконував Ростислав Карандєєв.

• Віталій Коваль

Віталій Коваль очолив Міністерство аграрної політики. Його кандидатуру підтримав 251 народний депутат. 

Перед цим Коваля звільнили з посади голови Фонду державного майна України. Варто зазначити, що Віталій Коваль керував ФДМ менше року, а до того був головою Рівненської ОВА. 

Посада міністра агрополітики була вакантною після того, як Миколу Сольського звільнили в травні 2024 року. Обов'язки міністра виконував перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.

• Олексій Кулеба

Верховна Рада під час засідання 5 вересня також призначила віцепрем'єра з відновлення – міністра розвитку громад і територій України. Ним став Олексій Кулеба.

Це місце залишалося вакантним після звільнення на початку травня Олександра Кубракова. Варто зазначити, що Кулеба очолить Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, до якого також планують приєднати Мінреінтеграції. Але згодом його планують розділити на Мінрегіону та Мінінфраструктури.

Що казав про перезавантаження уряду президент

У вечірньому зверненні 3 вересня Володимир Зеленський зазначив, що осінь буде надзвичайно важливою для України. Тому наші державні інституції мають бути налаштовані так, щоб Україна досягла всіх результатів, які нам потрібні – усім нам.

Для цього ми маємо посилити деякі напрямки в уряді, і підготовлені кадрові рішення. Також будуть зміни в Офісі. Я розраховую й на дещо іншу вагу окремих напрямків нашої зовнішньої та внутрішньої політики,
– сказав український лідер.

За словами президента, по-перше, треба більше взаємодії між центральною владою та громадами, особливо у час підготовки до зимового сезону.

"Друге – Україна вже досягла значних результатів в оборонному виробництві. І це треба посилювати на всіх рівнях, зокрема так, щоб було простіше залучати інвестиції партнерів у наші стратегічні галузі промисловості", – наголосив Зеленський.

Також, за словами глави держави, урядовці мають значно посилити нашу роботу з НАТО, а для цього потрібна особлива взаємодія.

Четверте – Євросоюз, реальні переговори щодо членства, підготовка відповідних частин майбутньої угоди щодо членства. Це дуже чітка одночасно і юридична, і політична робота. За неї буде персональна відповідальність,
– сказав президент.

Окрім цього, Зеленський підкреслив, що треба поєднати все, чого Україна досягла у відносинах із партнерами: довіру до України, силу українського духу, відносини з партнерами – і ті завдання, які є перед нашою державою в протидії російській пропаганді, а також у захисті української культурної спадщини.

Глава держави підкреслив, що Україні потрібен новий рівень одночасно інформаційної роботи, культурної та дипломатичної. І новий рівень відносин із глобальною українською спільнотою. За словами президента, зараз час дати нові сили урядовим інституціям України.