Війна у Нагірному Карабасі: який важливий висновок має зробити Україна
Війна у Нагірному Карабасі – це війна інтересів, особливо Туреччини та Росії. Кожна з її сторін тепер триматиметься до останнього. Це, зокрема, дає можливість проаналізувати ситуацію в Україні.
Які важливі висновки у зв'язку з ситуацією в Нагірному Карабасі повинна зробити Україна – у прямому ефірі 24 каналу розповів Мохаммад Фараджаллах, головний редактор сайту "Україна по-арабськи".
До теми Сезонне загострення: реакція України на Крим як майданчик переговорів щодо Нагірного Карабаху
Він зауважив, що після анексії Криму та Донбасу поширеною є думка про те, що заморожений конфлікт можна якось вирішити. Натомість – все якраз навпаки.
Конфлікт в Нагірному Карабасі був заморожений в 1994 році. В Мінську, як не дивно. І от сьогодні знову вибухнув,
– наголосив експерт.
Зазначимо, що заморожений конфлікт – це ситуація, коли збройний конфлікт призупинений, натомість територіальні суперечки не вирішені. Він будь-коли може знову перетворитися у гарячу точку.
Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі?
Нагірний Карабах є спірною територією між Вірменією та Азербайджаном. Військовий конфлікт між країнами за цю територію триває десятиліттями. Ця територія офіційно вважається азербайджанською, але населяли її вірмени.
27 вересня 2020 року там поновилися бойові дії. Обидві країни звинуватили одна одну в обстрілах, а також оголосили про воєнний стан.
Путін хоче покарати Вірменію, – Фараджаллах
За словами експерта, Вірменія – це остання держава в регіоні, яку умовно можна назвати союзником Росії. Тому Кремль зі всіх сил намагається її не втратити. З іншого боку, Азербайджан отримав серйозного союзника – Туреччину, яка також перебуває у дружніх стосунках з РФ.
Він також зазначив, що перед Туреччиною постає вибір – подальша дружба з Путіним чи підтримка братського народу. Водночас російський президент Володимир Путін хоче покарати вірмен за їхню революцію – спробу вийти з-під впливу Росії.
Він чекає президента Вірменії, аби той приїхав "на уклін". Так, як це зробив Лукашенко. Путін вже не хоче дружби або митного союзу з Вірменією. Він хоче чогось більшого,
– наголосив Фараджаллах.
Й додав, що Вірменія чудово розуміє, що окупувала частину Азербайджану та повинна відступити. Тож якщо у влади країни вистачить сміливості сісти напряму за стіл переговорів, вона може отримати серйозні шанси отримати надовго хорошого сусіда.
"Якщо ж спиратиметься на Росію та воєнну підтримку інших союзників, це питання не розв'яжеться. Тому що Азербайджан дуже зміцнів, він не відступить. Там висунули єдину вимогу: вірменська армія має повністю вийти з регіону", – підсумував Фараджаллах.
Коментар головного редактора сайту "Україна по-арабськи": відео 24 каналу