Які важливі висновки у зв'язку з ситуацією в Нагірному Карабасі повинна зробити Україна – у прямому ефірі 24 каналу розповів Мохаммад Фараджаллах, головний редактор сайту "Україна по-арабськи".

До теми Сезонне загострення: реакція України на Крим як майданчик переговорів щодо Нагірного Карабаху

Він зауважив, що після анексії Криму та Донбасу поширеною є думка про те, що заморожений конфлікт можна якось вирішити. Натомість – все якраз навпаки.

Конфлікт в Нагірному Карабасі був заморожений в 1994 році. В Мінську, як не дивно. І от сьогодні знову вибухнув,
– наголосив експерт.

Зазначимо, що заморожений конфлікт – це ситуація, коли збройний конфлікт призупинений, натомість територіальні суперечки не вирішені. Він будь-коли може знову перетворитися у гарячу точку.

Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі?

Нагірний Карабах є спірною територією між Вірменією та Азербайджаном. Військовий конфлікт між країнами за цю територію триває десятиліттями. Ця територія офіційно вважається азербайджанською, але населяли її вірмени.

На початку 90-х років XX століття там була створена самопроголошена "Нагірно-Карабахська республіка". Але її ніхто так і не визнав. У 1994 році між країнами був підписаний протокол щодо припинення вогню. Хоча конфлікти у прифронтовій зоні час від часу виникали.

27 вересня 2020 року там поновилися бойові дії. Обидві країни звинуватили одна одну в обстрілах, а також оголосили про воєнний стан.

Путін хоче покарати Вірменію, – Фараджаллах

За словами експерта, Вірменія – це остання держава в регіоні, яку умовно можна назвати союзником Росії. Тому Кремль зі всіх сил намагається її не втратити. З іншого боку, Азербайджан отримав серйозного союзника – Туреччину, яка також перебуває у дружніх стосунках з РФ.

Він також зазначив, що перед Туреччиною постає вибір – подальша дружба з Путіним чи підтримка братського народу. Водночас російський президент Володимир Путін хоче покарати вірмен за їхню революцію – спробу вийти з-під впливу Росії.

Він чекає президента Вірменії, аби той приїхав "на уклін". Так, як це зробив Лукашенко. Путін вже не хоче дружби або митного союзу з Вірменією. Він хоче чогось більшого,
– наголосив Фараджаллах.

Й додав, що Вірменія чудово розуміє, що окупувала частину Азербайджану та повинна відступити. Тож якщо у влади країни вистачить сміливості сісти напряму за стіл переговорів, вона може отримати серйозні шанси отримати надовго хорошого сусіда.

"Якщо ж спиратиметься на Росію та воєнну підтримку інших союзників, це питання не розв'яжеться. Тому що Азербайджан дуже зміцнів, він не відступить. Там висунули єдину вимогу: вірменська армія має повністю вийти з регіону", – підсумував Фараджаллах.

Коментар головного редактора сайту "Україна по-арабськи": відео 24 каналу